Цифровий архів фольклору

Та ой великий двір, та й маленький збір,
Чом не вся родинонька,
Великий двір, та й маленький збір,
Ой чом не вся й родинонька?

Та ой того же не вся та й родинонька,
Що й немає й батенька,
І того і не вся та й родинонька,
І що й немає й батенька.

Посилай, Катюша, солов'я в садок,
До батенька й на пораду,
І посилай, Катюша, солов'я в садок,
І до батенька й на пораду.

Ой а зозуленько на Вкраїноньку,
По рідну й родиноньку,
І а зозуленько на Вкраїноньку,
І по рідну й родиноньку.

Ні солов'я з саду, ні батенька з раю,
Ні родини з України,
І на солов'я з саду, ні батенька з раю,
І ні родини з України.

Та й ні ластівочки, ні маленької,
Ні неньки рідненької.

Куди, донько, убираєсся?

Куди, донько, убираєсся,
Що так рано наряжає(сся)?

Що й так рано наряжаєсся?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії прокляті жанда(рми)?

Ой там гора кременистая,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха ненависли(вая).

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).

Тече річечка,тече бистрая, схочу, перескочу,
Віддай же мене, ой, моя матінко, за кого я схочу.

Віддавала, приказувала в гостях не бувати,
А як вернешся, ой, моя донечко, то вижену з хати.

Жила годичок, жила другенький, третій не стерпіла,
Перетворилась ой в сиву зозулю, к дому прилетіла.

Сидить матінка край віконечка, рушник вишиває,
А найменший брат ой в сінях на дверях ружжо заряжає.

(Дозволь, матінко, дозволь, рідная, ту зозулю вбити,
Бо вона кує і розказує, як жить на чужині.

Н е дозволю я ту зозулю вбить, що в нас на калині,
Бо тяжке, гірке сирітське життя в нашої дитини.)

Ой сів Ісус вечеряти,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Ой дай, синку, золотії ключі,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Повипускати правєдні душі,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Тільки ж і тую й не випускай же,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Що в середу косу чесала,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

(фрагмент)
Походила та й Марійка тай по крутій горі,
Та й забачила ж селезенька на тихій воді.

Та перейди, місяцю,
Та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю,
Та й на нашу широ(ку).

Та нема ні луччого,
Та нема ні кращого
Над Гришечка нашого (двічі).

Через тещин двір ходить,
Через тещин двір ходить,
Щоб його теща хвалила (двічі).

А його теща не злюбила,
Та й ворота забила,
Та й ворота забила,
Та й зятя в двір не впустила.

Дівка Маринка любила (двічі)
Та й ворота одбила (двічі).

Та й ворота одбила (двічі),
Та й зятя в двір й упустила (двічі).

Куди, донько, й убираєсся?

Куди, донько, й убираєсся,
В разні квіти наряжаєсся.

В разні квіти наряжаєсся,

В разні к віти наряжаєсся,
Чи між турки, чи між ті татари?
Чи між тії прокляті жанда(ри).

Крута гора, кам’янистая,

Крута гора, кам’янистая,
Там свекруха не нависли(ва).

Там свекруха ненавислива,

Там свекруха ненавислива,
Діло зробиш – переробляє,
Слово скажеш – переговоря(є).

Слово скажеш – переговоряє,

Хліба вріжеш – скоса поглядає:
Ти ще цього хліба не робила,
На всю руку кусок відвали(ла).

А на горі, горі, там стояло древо,
Тонке та високе,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

А попід тим древом,
Там Іванко ходить,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ружжо заряжає,
Сокола стріляє,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Не стріляй мене, молодий Іванко,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!)

Ти будеш жениться,
Я буду дивиться,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям, Святий вечір!

Найде на тебе та темная хмара,
Та дрібний дощик,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Я буду літати,
Хмари розганяти,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!)

(Хмари розганяти,
Древо покривати,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям, Святий вечір!)

Купавсь Іван та й у воду впав,
Купала на Йван(а)!

Ішли молодички та й по полунички,
Купала на Йван(а)!

Меланочка у діброві зросла,
У діброві зросла, мед,горілку пила,
Щедрій вечер, добрий вечер,
Добрим людям на здоров'я!

У діброві зросла, мед, горілку пила,
Ложки мила, щедрій вечер,
Щедрій вечер, Святий вечер,
Добрим людям на здоров'я!

Ложки мила, хвартушочок,
Хвартушочок намочила,
Щедрій вечер, добрій вечер,
Добрим людям на здоров'я!

Раз на празник Воскресіння
Зібралася вся жидівля.

Вони раду радять жидівськую,
Як Ісуса Христа уловити.

Уловити, умертвити,
А на древі розпинати.

А на древі розпинати,
Гвоздям руки-ноги прибивати.

Прийшла к йому Божая Мати,
Рече йому Божі слова:

"Ой, Сину мій, ой, Боже мій,
Чом Ти до мене не говориш?

Чом Ти до мене не говориш,
Ні словечка не промовиш?"

"Не сам же я, Мамо, помираю,
За праведні душі страсть приймаю."

Прийняв муки, прийняв рани,
За праведні душі, християни.