Цифровий архів фольклору

Та й згадай, моя ненько, та й на ту Покрову...

Та хіба ж ти, моя ненько, та грядок не копала...

Скочив козел
В огород, в огород,

Поїв козел
Лук-часник, лук-часник,

Упіймали козла,
Повели додому,
Стали йому наказать…

Походила та й Галочка по кімнаті,
Забачила жи та й батенька на кроваті.

На кроваті,
Вставай, вставай, мій батенько,
Годі тобі спать.

Годі тобі спать,
А вже ж міні же молоденькій
Не вік вікувать.

Не вік вікувать,
Один деньок, суботоньку,
Переночувать.

Переночувать,
Один деньок, неділеньку,
Пересумувать.

Із Київа швачка,

Із Київа швачка,
Вінок пришивала,
Вінок пришивала,
Голку полама(ла).

Старша дружка горбата,

Старша дружка горбата,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Ненько моя, та й рідненькая,

Ненько моя, та й рідненькая,
Чим я тобі надокучи(ла)?

Чим я тобі надокучила,

Чим я тобі надокучила,
Що ти мене та й заручила?

Що ти мене та й заручила,

Що такую молоденькую,
Як ягі(о)дку червоненькую.

Як ягодку червоненькую,
Як руточку зелененькую,
Як руточку зелененькую.

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Ой у полі, в полі, в широкім роздолі,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Там стояла сосна, невеличка зросла,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А на тій же сосні пташка сиділа,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Пташка сиділа, кору дзьобала,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Десь узявся молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ружжо заряжає, пташку стріляє,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ой, не стріляй, молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Бо буде на тебе дробний дощик іти,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Дробен дощик іти ще й метелиця мести,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А я свою милу крилечками вкрию,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Не йдіть, молодиці,

Не йдіть, молодиці,
До нас гільця вити,
Ми ізів’ємо сами,
Попід небесами,
Попід хмарочками,
З чорними галочка(ми).

Як отдаєш, моя матінко, мене й молоду,
То й дай мені зозуленьку луговую.

Ой, нащо тобі, дитя моє, зозуля й така,
Єсть у тебе, молодої, свекруха лиха.

Ой вона сама рано встане, тебе й не збуде,
Й до сусіди, коли піде, та й обсуде.

Ой, сяка-така невісточка, не хоче й робить,
Ні ложечок, ні мисочок не хоче помить.

Ой рано, рано кури запили,
Ой дай Боже,
Ой рано, рано кури запили,
Святий вечір!

Та ще й раніше Іванко й устав,
Ой дай Боже,
Іще раніше Іванко й устав,
Святий вечір!

Та Іванко устав, кудерьки зчесав,
Ой дай Боже,
Іванко й устав, кудерьки зчесав,
Святий вечір!

....................., лучком забряжчав,
Святий вечір!

Вставайте, браття, коней сідлайте
Коней сідлайте, в поле поняйте.
А я ж там найшов коня в дереві,
Коня в дереві, дівку в теремі.
В золотому вінку, з красними лєнтами з бузувєртами.

Вже й Галина та й на відході,

Вже й Галина та й на відході,
Посадила оріх у горо(ді).

Рости, рости, мій орішечку,

Рости, рости, мій орішечку,
Самій неньці на утіше(чку).

Рости, рости, та й укоренися,

Рости, рости, та й укоренися,
А ти, ненько, не плач, не жури(ся).

Та й летять галочки у два рядочки,
Зозуля й попере(ду),
Зозуля й попере(ду).

Та й ідуть і дружечки у два рядочки,
Маруся й попере(ду),
Маруся й попере(ду).

Та й усі ж галочки по лужкам сіли,
Зозуля й на кали(ні),
Зозуля й на кали(ні).

Та й усі ж дружечки по лавкам сіли,
Маруся й на поса(ді),
Маруся й на поса(ді).

Та й усі ж галочки защебетали,
Зозуля й закува(ла),
Зозуля й закува(ла).

Та й усі ж дружечки заспівали,
Маруся й заплака(ла),
Маруся й заплака(ла).

З`їхав Василько на гірку,
В його віночок з барвінку,
В його коничок під порошою,
Сам молодчик красото(ю).

Та його тещенька стрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його батенько встрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його Марійка встрічає,
Він кониченька торкає,
Стой, коню, стой, стой підо мною,
Це й перед дружино(ю).

Смородина, та й не ягода,
Й убирала мене дядина,
Й убирала мене дядина.

Пришла ненька та й питається,
Пришла ненька та й питається,
Куди, донько, собирає(сся)?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії та й чужії люди,
Чи між тії та й чужії люди?

Ой там тобі та й горечко буде,
Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровистая.

Та вона ж тобі наровей покаже,
Вона ж тобі правдоньки не скаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).

Ой що зробиш, та вона й переробе,
А що скажеш, та вона й переговоре,
А що скажеш, та й перегово(ре).