Косарі косять, а вітер повіває

НазваКосарі косять, а вітер повіває
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивСільськогосподарська робота
Дата запису1 черв. 1991 р.
Місце записус. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціБабак Галина Микитівна (1927), Бабак Катерина Онанівна (1912), Лисак Ірина Микитівна (1932), Тонка Меланія Митрофанівна (~1925)
ЗбирачiГалина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова
ТранскрипціяГалина Лук'янець
НотиЗавантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу же наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
З-під тії трави галочка же виліта(є).

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я).

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною же сльозою.

(Витирається вишитой хустиною,
Вихваляється вірною дружиною.)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 08:38
100
Косарі косять, а вітер повіває
Пісні з особистого та родинного життя
с. Гетьманівка, Шевченківський район08:38

Косарі косять, а вітер повіває,
Шолкова трава на косу ж налягає.

Шолкова трава й на косу налягає,
Проміж той травой галочка ж пролітає.

Проміж той травой галочка ж пролітає,
Скажи, галочка, й де ж моя милая?

Скажи, галочка, й де ж моя милая?
Твоя милая в лузі над водою.

Твоя милая, в лузі над водою,
Умивається горючею сльозою.

Умивається й горючею сльозою,
Утирається вишитою хустиною.

Утирається вишитою хустиной,
Вихваляється й невірною дружиною.

Вихваляється й невірною дружиною,
Ой, Боже, Боже, коли той вечір буде?

Ой Боже, ой Боже, коли той вечір буде,
Коли ж про мене люди наговоряться?

Ой не так люди, як нерідная мати,
Кладе сироту не вечерявши спати.

Кладе сироту й не вечеряти спати,
Не вечеряла й не буду я й снідати.

Не вечеряла й не буду я снідати,
Пусти сироту й матінку ж одвідати.

0:00 01:26
100
Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє
Пісні з особистого та родинного життя
с. Польова, Дергачівський район01:26

Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє,
Ой там одівонька та й пшениченьку сі(є).

Ой посіявши, та й стала й волочити,
А заволочивши, стала Бога й проси(ти).

"Ой уроди, Боже, та й пшениченьку яру,
На вдовиних діток ще й на вдовину до(лю).

(А ще одівонька та й додому не дійшла,
А вже кажуть люди, що пшениченька зійшла.

Ой ще одівонька та й на лавку не сіла,
А вже кажуть люди, що пшениченька поспіла.)





0:00 03:35
100
Косарі косят, а вітер повіває
Пісні з особистого та родинного життя
с. Геніївка, Зміївський район03:35

Косарі косят, а вітер повіває,
Шовкова й трава й на косу й налягає.

Шовкова трава на косу налягає,
Поміж той травой галочка й пролітає.

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, де моя й миленькая?

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною й сльозою.

Умивається дрібною й сльозою,
Витирається шовковою хустиною.