Косарі косять, а вітер повіває
Назва | Косарі косять, а вітер повіває |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Сільськогосподарська робота |
Дата запису | 1 черв. 1991 р. |
Місце запису | с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Бабак Галина Микитівна (1927), Бабак Катерина Онанівна (1912), Лисак Ірина Микитівна (1932), Тонка Меланія Митрофанівна (~1925) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу же наляга(є).
Шовкова трава на косу налягає,
З-під тії трави галочка же виліта(є).
Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я).
А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною же сльозою.
(Витирається вишитой хустиною,
Вихваляється вірною дружиною.)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Косарі косять, а вітер повіває | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 08:38 |
Косарі косять, а вітер повіває, Шолкова трава й на косу налягає, Проміж той травой галочка ж пролітає, Скажи, галочка, й де ж моя милая? Твоя милая, в лузі над водою, Умивається й горючею сльозою, Утирається вишитою хустиной, Вихваляється й невірною дружиною, Ой Боже, ой Боже, коли той вечір буде, Ой не так люди, як нерідная мати, Кладе сироту й не вечеряти спати, Не вечеряла й не буду я снідати, | |||
Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє | Пісні з особистого та родинного життя | с. Польова, Дергачівський район | 01:26 |
Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє, Ой посіявши, та й стала й волочити, "Ой уроди, Боже, та й пшениченьку яру, (А ще одівонька та й додому не дійшла, Ой ще одівонька та й на лавку не сіла, | |||
Косарі косят, а вітер повіває | Пісні з особистого та родинного життя | с. Геніївка, Зміївський район | 03:35 |
Косарі косят, а вітер повіває, Шовкова трава на косу налягає, Галочка моя, галочка чорненькая, А твоя мила у лузі над водою, Умивається дрібною й сльозою, |