Косарі косять, а вітер повіває
Назва | Косарі косять, а вітер повіває |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Сільськогосподарська робота |
Дата запису | 1 черв. 1991 р. |
Місце запису | с. Шелудьківка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Бабак Галина Микитівна (1927), Бабак Катерина Онанівна (1912), Лисак Ірина Микитівна (1932), Тонка Меланія Митрофанівна (~1925) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Олена Балака, Мирослава Семенова |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу же наляга(є).
Шовкова трава на косу налягає,
З-під тії трави галочка же виліта(є).
Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, й де ж моя і миленька(я).
А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною же сльозою.
(Витирається вишитой хустиною,
Вихваляється вірною дружиною.)
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Всі садочки зеленіють | Пісні з особистого та родинного життя | с. Шелудьківка, Зміївський район | 01:34 |
Всі садочки зеленіють, одна же суха слива. (двічі) Всі дівчата заміж ідуть, а я й не щаслива. (двічі) Як зірву я з рожі квітку, та й пущу на воду. (двічі) Пливи, пливи, з рожі квітка та й до мого роду. (двічі) Пливла, пливла з рожі квітка та й на поріг стала. (двічі) Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі) Плачте, очі, плачте, карі, така ваша доля. (двічі) Полюбила миленького, при місяці стоя.(двічі) | |||
Чумак водку п’є | Пісні з особистого та родинного життя | с. Шелудьківка, Зміївський район | 02:25 |
Чумак водку п'є, в нього гроші є, Ой синочок мій, дитино моя, Ой мати моя, ой не брошу я, Ой синочок мій, дитино моя, Ой мамо моя, та й не брошу я, | |||
Як приїхав мой милой з похода | Пісні з особистого та родинного життя | с. Шелудьківка, Зміївський район | 01:53 |
Як приїхав мій милой з похода, Та й прив'язав коня до колони, Сам заплакав край коника своєго, Рознещасна голівонька моя, |