Цифровий архів фольклору

Та змовлялася жидовина:
"Та як би нам Христа й уловити".

Та й уловили і вмертвили,
І во гроб його положили.

І во гроб його положили,
Й сосновою доской засклепили.

Сосновою доской засклепили,
І ще й важкий камінь накотили.

І важкий камінь накотили,
І шелійою обстановили.

І шелійою обстановили,
І стороженьку постановили.

І прийшла жи к Нему Дєва Марія,
І Дєва Марія, Божа мати.

"Ой ти, стороженько, отклонися,
А, шелійочко, розхилися!

А, шелійочко, розхилися,
А ти ж, важкий камінь, іскотися!

А ти ж, важкий камінь, іскотися,
І, соснова доско, одсклепися!

І соснова доско, одсклепися,
А ти ж, мій синочку, обізвися!

А ти ж, мій синочку, обізвися,
Та за шо ж терпів таку муку?

Та чи за мене, чи за себе,
Чи за всіх православних христіянів?".

"Та ні за тебе, ні за себе,
За всіх православних христіянів".

Ой добрий вечір,
Ой добрий вечір,
Пан хазяїну.

Уставай рано,
Уставай рано,
Вимітай двори.

Вимітай двори,
Вимітай двори,
Застилай столи.

Буде до тебе,
Буде до тебе
Й аж троє гостей.

Аж троє гостей
Й аж троє гостей,
Троє радостей.

Шо первій же гость,
Шо первій же гость –
Ясне сонечко.

А другий же гость,
А другий же гость –
Ясен місяцю.

А третій же гость,
А третій же гость –
Дробен дощичок.

Ясне сонечко же,
Ясне сонечко,
Чим похвалишся?

Як я ізійду,
Як я ізійду
Рано в неділю.

А я й освічу,
А я й освічу
Небо ше й землю.

Возрадується же,
Возрадується же
Весь звір у полі.

Весь мир хрещаний,
Весь мир хрещаний,
І нарождьоний.

Ясний місяцю же,
Ясний місяцю,
Чим похвалишся?

Як я й ізійду,
Як я й ізійду,
Пізно звечора.

Ой я же й освічу,
А я й освічу
Небо ще й землю.

Возрадується же,
Возрадується
Весь звір у полі.

Дробен дощичок,
Дробен дощичок,
Чим похвалишся?

Як я й упаду,
Як я й упаду,
Тричі й у маю.

Возрадується же,
Возрадується же
Весь хліб у полі.

Весь хліб й у полі,
Весь хліб й у полі,
Пан хазяїн у домі.

Та й не сам з собою же,
Не сам з собою,
З дітками, з женою.

А Ісусом Христом,
Ісусом Христом,
З Святим Рожеством.

Добрий вечір!

Маленький хлопчик,
Родився в вівторчик,
А в середу рано,
Його в школу здано,
Він іде, плаче,
Стежечки не баче,
Двері відкриває,
З празничком поздоровляє!

Діва сьогодні Найвищого народжує,
Народжує. (двічі)

І земля вертеп Недосяжному приносить,
Приносить. (двічі)

Анголи, анголи з пастушками
Виславляють. (двічі)

А волхви, а волхви із звіздою подорожують,
Подорожують. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

(Це – кондак Різдва Христового)

Я маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик,
У дудочку граю,
Христа забавляю,
Хрест похилився,
Маленький хлопчик поклонився,
Йде плаче,
Стежечки не баче,
Двері відчиняє,
З празничком поздоровляє!

Наша матуся сина зродила,
Славен воїн, cлавен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вигодувала й на службу дала,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А пан питає, чий син виграє,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

А я йому дам половину царства,
Славен воїн, славен воїн,
Наш пан Іванко перед паном.

Вечір добрий!

Ой, гула, гула камняна гора,
Ой, дай, Боже!
Ой, гула, гула кам’яна гора,
Святий ве(чір)!

Та й не вродила шовкова трава,
Ой, дай, Боже!
Та й не вродила шовкова трава,
Святий ве(чір)!

А й уродило зеленоє вино,
Ой, дай, Боже!
А й уродило зеленоє вино,
Святий ве(чір)!

Як налинули разнії пташки,
Ой дай, Боже!
Як налинули разнії пташки,
Святий ве(чір)!

Попили вино, порозливали,
Ой дай, Боже!
Попили вино, порозливали,
Святий ве(чір)!

Не пийте вина, не розливайте!
Ой дай, Боже!
Не пийте вина, не розливайте!
Святий ве(чір)!

Нам цього вина багато треба,
Ой дай, Боже!
Нам цього вина багато треба,
Святий ве(чір)!

Брата женити, сестру давати,
Ой дай, Боже!
Брата женити, сестру давати,
Святий ве(чір)!

Добрий вечір!

Колида, колида, пошла по дорожке,
Нашла сабе залезочку, пошла к ковалечку.
Коваль, ковалечек, скуй мне топорочек,
Я пойду в лесочек, срублю я кленочек,
Помостю мосточек.

По том мосту три братца йшло,
Первай братец – Раждество Христово,
Второй братец – Василько .........
Третий братец – Иванко Хряститель.
Как стал хрястить пад ним лед дрожит,
Колида бежит.
Колида, колида, коли мясо едят!

Я маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик.
З стовпчика впав,
Дайте, бабо, шо попав!

Звізда ясна осіяла жи,
І трьом царям путь сказала жи
Й отвержаша: несуть Христа в три ряди.
Когда Ісус наш народився,
Тогда Ірод засмутився жи:
Слугів своїх розсилає,
Христа…

Ой у світі являється нова новина,
Що спородила Діва Марія Божого сина. (двічі)

Вона його іспородила у малім тілі,
Царю вишній, Боже безсмертний, родився з Діви. (двічі)

Й а ви жи, діви, звеселіться, земле, й до віку,
Боже, вознеси жи, та й на небеси по чоловіку. (двічі)

Надаряйте христіянам много житія,
На цім світі немного жити, мале житія. (двічі)

Колида, по дорожке шла,
Колида, железку нашла,
Колида, ковалю понесла,
Колида, коваль-ковалечек,
Колида, скуй топорочек,
Колида, на что топор?
Колида, дубы рубить,
Колида, на что дубы?
Колида, мосты мостить,
Колида, на что мосты?
Колида, к трем братцам ходить,
Колида, первый братец,
Колида, Рождество Христово,
Колида, другой братец,
Колида, Василь Косарецкий,
Колида, третий братец,
Колида, Иван Креститель.

З Рожеством Христовим! Ангел пралітєл!
Он лєтєл по нєбу, людям пєсню пєл:
"Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!
Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!

Я лєчу од Бога, вєсточку приньос:
У Бога в вєртєпє радився Христос!
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.

Пастухі вслихалі - преждє всєх прийшли,
У Бога в вєртєпі младєнца найшли -
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.

Волхви увідалі ясную звізду,
Прийшли поклониться Богу і Царю.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.

А Ірод мятєжний за Христа узнав,
Он ізбіть младєнцов воїнов послав:
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил.
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил".

Ой рано, рано кури запили,
Ой дай Боже,
Ой рано, рано кури запили,
Святий вечір!

Та ще й раніше Іванко й устав,
Ой дай Боже,
Іще раніше Іванко й устав,
Святий вечір!

Та Іванко устав, кудерьки зчесав,
Ой дай Боже,
Іванко й устав, кудерьки зчесав,
Святий вечір!

....................., лучком забряжчав,
Святий вечір!

Вставайте, браття, коней сідлайте
Коней сідлайте, в поле поняйте.
А я ж там найшов коня в дереві,
Коня в дереві, дівку в теремі.
В золотому вінку, з красними лєнтами з бузувєртами.

Звізда ясна й упала,
А яка ми не бувала,
Пред вертепом звізда ясна,
Весь світ осіяла,
Пред вертепом звізда ясна,
Весь світ осіяла.

Увесь світ осіяла,
Увесь світ звеселила,
За Дівою Марією,
Від Бога небесного,
За Дівою Марією,
Від Бога небесного.

Когда Сус Христос родився,
Увесь світ звеселився,
Од Марії рождєної,
Від Бога небесного,
Од Марії рожденої,
Від Бога небесного.

Шо й у світі являється,
Нова новина.

Нова новина,
Спородила ж Діва Марія,
Божого сина.

Божого сина,
Вона його ж спородила,
Сіла ж, сповила.

Сіла, сповила,
Спустилася ж свіча з неба,
Його согріла.

Його согріла,
Як зачула ж Діва Марія,
Та й ім'я його.

Ой красна, рясна колинонька в лузі
Ой дай Боже,
Ой красна, рясна колинонька в лузі,
Святий ве(чір)!

А ще красніша у Миколи дочка,
Ой дай Боже.
А ще красніша у Миколи дочка,
Святий ве(чір)!

В Миколи дочка, дівка Апроська,
Ой дай Боже,
В Миколи дочка, дівка й Апроська.
Святий ве(чір)!

Та по двору ішла, як зоря зойшла,
Ой дай Боже,
По двору ішла, як зоря зійшла,
Святий ве(чір)!

Та в світлоньку ввійшла - пани вставають,
Ой дай Боже,
В світлоньку ввійшла, пани вставають,
Святий ве(чір)!

Та чи це ж панівна, чи королівна?
Ой дай Боже.
Чи це панівна, чи королівна?
Святий ве(чір)!

Обізвався її рідний батенько,
Ой дай Боже,
Обізвався її рідний батенько,
Святий ве(чір)!

Та це не панівна й не королівна,
Ой дай Боже,
Це не панівна, не королівна,
Святий ве(чір)!

Це моя дочка, дівка Апроська,
Ой дай Боже,
Це ж моя дочка, дівка Апроська,
Святий ве(чір)!

На Сіянській горі собиралися царі,
А царі-князі, генерали.

А царі-князі, генерали,
Там де Суса Христа на мученьку брали.

І на хрест же його розпинали,
І гвоздями ручки, ножки прибивали.

І гвоздями ручки, ножки прибивали,
І терновий вінець на голівку клали.

І терновий вінець на голівку клали,
І шипшиною підперезали.

І куди несли - ріки текли,
А де стали - перестали.

А там, де стали - там перестали,
А й у гроб же ого положили.

І й у гроб же його положили,
І важкий камінь накотили.

І важкий камінь накотили,
І стороженьку постановили.

А строжа його всьо крєпко заснула,
Всьо крєпко заснула, нічого й не чула.

Прийшла же к йому Божая мати,
Божая Мати - то Діва Марія.

Стала ж вона плакати-ридати:
"Ой, Боже ж мій, Боже ж, сину мій!".

(Ой Боже мій, чи навік ти вмираєш?
"Ой мамо моя, страдовниця божа,
Не навік я вмираю, через три дні воскресаю!")

Коляд-коляд, колядин,
А я в батька один,
Та й той дурачок -
Дайте мені п'ятачок!

Драствуйте, з празником!

А в дядька, в дядька,
Дядина гладка,
Не хоче встати,
Ковбаси дати,
А дядько б устав,
Так штани засрав!