Цифровий архів фольклору

Жалій ненько, поки я й у тебе,
Жалій ненько, поки я й у тебе,
А як стану до неньки чужо(ї).

А як піду до неньки чужої,
А як піду до неньки чужої,
То не буде воленьки тако(ї).

Тяжко-важко другую кохати,
Тяжко-важко другую кохати,
А ще тяжче тебе забува(ти).

Та й засвіти, мати, свічку,
Й постав на столі,
Ой уже буду же дивитися,
Чи пара й мені.

Та й засвітила мати свічку,
Неясно горить,
З ким любила(сь) - розлучилась,
Серденько болить.

Серденько болить,
З ким не зналась - повінчалась,
Треба в світі жи(ть).

Старша дружка-стружка,

Старша дружка-стружка,
Під столом калюжка,
....,
Бояр частува(ти).

Здвигнулися лави,
Як сіли бояри,
Ще й полки здвигнуться,
Як пива нап’ються.

Я з Київа шва(чка),

Я з Київа швачка,
По торгах їжджяла,
Шовки зкупувала,
Вінки пришивала,
По таляру брала,
Від коня вороного,
Від зятя молодого,
Від поїзда йо(го).

Ой чоботи, чоботи ви мої,
Чом діла не робите ви міні,
Оце тії чоботи, шо зять дав,
А за тії чоботи дочку взяв.

Оце ж тії чоботи, шо з бичка,
Чом діла не робите, як дочка,
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоти ви міні.

(Ой чоботи ж, чоботи ви мої,
Наробили клопоти ви міні,
Оце тії чоботи, шо зять дав,
А за ції чоботи дочку взяв,
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоти ви міні.)

Чи я тобі, зятику, не така,
Що даєш мені пʼятака?
А як не даси ти шести, то поїдеш без сестри.

Пустіть погуляти,
Пустіть погуляти,
Бояр повидати,
Чи не криві, не горбаті?
Чи уміють танцюва(ти)?

Не сідай, Галю, боком,

Не сідай, Галю, боком,
Це ж тобі ненароком,
Сядь собі прямесенько,
Коли любиш вірнесе(нько).

Сядь собі ще пряміше,
Коли любиш ще вірні(ше).

Як ходила та й Марійка по новім току,
Виганяла й селезника на бистру рі(ку).

На бистру ріку,
Пливи, пливи, селезнику, тихо й по воді.

Тихо по воді,
Прибудь, прибудь, мій батеньку, хоть сьодня к міні.

Хоть сьодня к міні,
Та й дай міні порадоньку, бідній сироті.

Та й уже ж і, ненько, вже ж не раненько,
Пора нам ділитися,
Шо тобі скринька, мені буде, ненька,
Вся наша й худобонь(ка),
...

Скаче сестра, скаче,
Скаче сестра, скаче,
Та й чого ж вона скаче,
Червоного й хоче,
Коня вороного, (од)зятя молодо(го).

Ой думай, думай та й Марійко,
Думай та й гадай.

Думай та й гадай,
Та й брести тобі дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Та й перебрела дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Та й перенесла дві славоньки,
А поговору (?) ні.

А мы князе-бояре,
Мы й узойдем на терем,
Мы ударим бичалом,
Бичалом!

Вот Ванечке спасибо,
Иванычу за твоё пировое,
За вино, зиляное,
Что мы пили и ели,
И часто(м) подносили.

А мы князе-бояре,
Мы й узойдем на терем,
Мы ударим бичалом,
Бичалом!

Вот Марьюшке спасибо,
Ивановны за твоё пировое,
За вино, зиляное,
Что мы пили и ели,
И часто(м) подносили.

Ой сели, бояре, сели,
Ой сели, бояре, сели,
Целого кабана съе(ли)!

Целого кабана съели,
Целого кабана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого барана съе(ли)!

Целого барана съели,
Целого барана съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой сели бояре, сели,
Ой сели бояре, сели,
Целого гусака съе(ли)!

Целого гусака съели,
Целого гусака съели,
На столе да ни косто(чки)!

На столе да ни косточки,
На столе да ни косточки,
Под столом да ни кроша(чки)!

Ой да выезжала да ранняя сваха, ой да со двора,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, со двора.

Ой да погонь, гонь, да дружинушка, ой да молодой,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, молодой.

Ой да не въезжай же, да дружинушка, ой да не въезжай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не въезжяй.

Ох да загадаю, да загадочку, ой да отгадай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, отгадай.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, лёд замерзал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд замерзал.

Ой да ой я там был, по лёду ж ходил, лёд да рубил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд да рубил.

Ой да лёд рубил, по лёду ж ходил, не напоил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не напоил.

Ой да не продал, да дружинушка, ой да не продал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не продал.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, роза да цвела,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, роза цвела.

Иванушка свому батюшке молился, кланялси,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Молился, кланялси, просил, уговаривал,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Просил, уговаривал, сударь мой, батюшка,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Седлай коня ворона, паняй в чистое поле,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Под той под тёмный лес, под той шарокай лес,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Поймай мне вутушку, поймай мне сераю,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ох, то ж не вутушка, ох то ж не серая,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ой то ж ой Мариюшка, ох то ж Ивановна,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

На ей шуба нова, опушка боброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Опушка боброва, сама черноброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

В косе лента ала, сама девка брава,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ой ти, ненько, та не лай мене,

Ой ти, ненько, та не лай мене,
Докучила - так віддай ме(не).

Не ти, доню, надокучила,

Не ти, доню, надокучила,
Докучили твої подружень(ки).

Під віконце підбігаючи,

Під віконце підбігаючи,
На вулицю викликаю(чи).

Діжди, ненько, до неділеньки,

Діжди, ненько до неділеньки,
Не побачиш жодной діво(ньки).

Діжди, ненько, та й до другої,

Діжди, ненько, та й до другої,
Й не побачиш мене молодо(ї).

Куда, доню, собираєсся,

Куди, доню, собираєсся,
Що так біло й умиває(сся)?

Піду, ненько, між чужії люди,

Піду, ненько, між чужії люди,
Ой там міні все горенько бу(де).

Ой там гора кременистая,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровиста(я).

Вона ж мені наровей покаже,

Вона ж мені наровей покаже,
Вона міні правдоньки не ска(же).

Якби ж моя рідна ненька знала,

Якби ж моя рідна ненька знала,
Вона б мені вечерять присла(ла).

Хоч місяцем, хоч зірницею,

Хоч місяцем, хоч зірницею,
Хоч братіком, хоч сестрице(ю).

Й а братіка та й дома немає,

Й а братіка та й дома немає,
А сестриця дорожки не зна(є).

Що Галинка та й на одідході,
Що й Галинка ж та й на одіході,
Посадила ж горіх в огоро(ді).

Рости, рости, мій орішечку,
Рости, рости ж, мій орішечку,
Батеньку най утіше(чку).

Старший боярин, як баран,
Вылупив очи, як болван.