Цифровий архів фольклору

Люлі, люлі, люлечки,
Шовковенькі вервечки,
Мальовані бильця,
Підем до Кирильця,
Шо Кирилець робить?
Черевички кроїть,
Писаночки пише,
Дитину колише,
А-а, а!

Коту, коту, коту,
Не лізь на колоду,
Бо розб’єш голову,
Буде вона боліти,
Нічим буде заверті(ти),
Була одна хустина,
Та й ту вкрала дівчина,
На куколки порвала,
Діткам пороздавала,
Е-е, е-е, е!

Коту, коту, котусю,
Займи нашу телусю
На попови толока -
Там травиця по бока,
І травиця і вода,
І Альонушка молода,
А-а, а-а, а!

Ой ну, ну, ну, котару,
Загонь вівці в кошару,
А ягнятка – в хижку,
Вони вловлять мишку,
Вкинуть у колиску,
Мишка буде воркотать,
А дитина буде спать.
А-а, а-а, а!

Люлю, люлю, мій синочок,
Зроблю тобі колисочок,
Та й повісю на дубочок,
Сонце зійде – обігріє,
Роса впаде – іскупає.

Ходить сон коло хати,
А дрімота коло вікон,
І питає сон дрімоти,
Куди підем ночувати?
Де хатка тепленька,
Дитинка маленька,
Туди підем ночувати,
Малих діток колихати,
А-а, а-а, а-а, а!

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувати,
Та й за уха витягати,
Витяг, витяг за уші,
Посадив же на суші,
Сиди, кицю, весело,
Як поїду на село,
Рибки ловити,
І кицю кормити.

Леле, леле, кітку,
Та вкрав у нас квітку,
Положив на повітку,
Повіточку завалив,
Бабі ножку прибив,
І телятко убив,
Телятко ревнуло,
А люди почули.
Попові сказали.
Піп з хати -
Побив собі п'яти,
А попадя з хижки -
Погубила книжки.
Шукали, шукали - не найшли,
Заплакали та й пішли!

Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка - там лоша,
Ми кобилку продамо,
А коровку купимо,
Та й будемо доїти,
Будем кашку варити,
Та Льоника годувати,
А Льоник наш буде спати.

Гойда, гойда, гойдино,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Та нічого не думай,
Тіки думай спати,
Не рано вставати,
А-а, а-а, а!

Ходить сон коло віконця,
А дрімота коло плота,
Питається сон дрімоти,
А де будем ночувать?
Де хаточка теплесенька,
Де дитина малесенька,
Туди підем ночувать,
Дитиночку колихать,
Е-е, е-е, е!

Ой ти, коту, котусю,
Займи мою телусю,
На попови толоки,
Там травиці по боки,
І кінь біжить – трава шумить,
Під тим конем козак лежить,
Сокиркою порубаній,
І ножиком поштриканій,
І від вітру почорнів,
А від сонця погорів.

Ой, ну коту, котину,
Да куда їдеш по сіно?
Візьми нашу дитину,
Та й завези в долину,
Під червону калину,
А-а, а-а, а!

Коту, коту, котів два,
Сірі, білі обидва,
Йдіть до нас ночувать,
Дитятко колихать,
У нас хатка тепленька,
Й дитятко маленьке,
Е-е, е-е, е!

Ой, ну ну ну, люлі,
Налетіли гулі,
Стали думать і гадать,
Чим дитинку годувать,
Чи бубличком, чи медком,
Чи кашкою з сахарьком.

Ой, коту, коту, коточок,
Да не йди рано в садочок
І не полохай галочок,
Та нехай вони сідають
І ягодки збирають,
А-а, а-а, а!

Ой ти, кітку, кітку,
Піди вирви квітку,
Та й приніс до Галі,
Положив на лаві,
Стали думати-гадати,
Чим дитятко годувати,
А-а, а-а, а-а, а!

Ой ти, коту, коту,
Не лізь на колоду,
Упадеш додолу,
Розіб’єш головку,
Та й буде боліти,
Нічим обвертіти.
Одна була хустина.
Та й ту вкрала Настина.
На кукли порвала,
Кукол наробила.
Діток подразнила.

Люлі, люлі, люлі, люлі,
Котикові дулі,
А Манючці калачі,
Щоб спала вдень і вночі,
Аа-аа-а!

Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувать
Та й за вушка витягать,
Та й витяг за вушка,
Посадив на сушку,
Сиди, кицю, не мурчи,
Коли впала, так мовчи!