Цифровий архів фольклору

Коло виру, виру та й широкого,
Коло Дунаєчку глибоко(го).

Ой там сиротина та ноги мила,
Вона чисту воду сколоти(ла).

Ой, де й узявся та козаченько,
Та й на вороному кониче(ньку).

Ой, став же він коня та напувати,
Та й тую сирітку проклина(ти).

Бодай ти, сирітко, більша й не зросла,
Такою малою заміж ви(йшла).

Бодай ти, козаче, та не оженився,
З вороного коня й утопи(вся).

Коло млина калина,
Коло млина калина.

Вище тини стояла,
Вище тини стояла.

Чи бачила колесо,
Чи бачила колесо?

Кроповоє колесо,
Кроповоє колесо.

Чи бачили колесо,
Чи бачили колесо?

Вище тини стояло,
Вище тини стояло.

Кроповоє колесо, (двічі)
Вище тину стояло, (двічі)
Много дива видало, (двічі)
(Тума танок водила,)
Що виведе та й стане, (двічі)
По всіх дівочках погляне, (двічі)
Чи всі дівочки й у таночку? (двічі)
Лиш однії немає, (двічі)
Молодої Марійки, (двічі)
(Мати косу чесала,
А чесучи, навчала,
Не ходи, дочко, до туми.)
А та ж тума біз ума, (двічі)
Зведе дочку з розума. (двічі)

Фрагменти текста в дужках із запису 1991 р.

Кругом млина й калина, кругом млина калина.

Ше й віттячко схилила, ше й віттячко схилила.

Туда поїхав Іванко, туда їхав Іванко.

Вирвав квітку із верби, вирвав квітку із верби.

Узяв дівку без ноги, та взяв дівку без ноги.

Вирвав квітку колючу, вирвав квітку колючу.

Та взяв дівку вонючу, та взяв дівку вонючу.

Леле, леле, вода реве,
А колесо креше,
Всі дівчатка правду кажуть,
А хлопчики брешуть.

Летів орел Києвом, Києвом,
Та ніс хвоста кивером, кивером (двічі).

Грайте дівки без орла, без орла,
Без ясного сокола, сокола (двічі).

Аж поки я прилечу, прилечу,
Вам новини принесу, принесу (двічі).

Старим дідам орання, орання,
Чоловікам сіяння, сіяння (двічі).

Що дівчатам гречку жать, гречку жать,
Хлопцям воли поганять, поганять (двічі).

Летіла сорока з подолу,
Звалила решето додолу.

Час вам, дівчата, додому,
Парити свиням полову.

Поки дівчата добігли,
Хлопці полову поїли.

А ви, дівчата, у комірку,
Пийте з панами горілку.

А ви, хлоп’ята у хлівець,
Пийте свинячий воронець.

Над моїми воротами
Чорна хмара стала,
Що на мене, молодую
Поговірка ста(ла).

Без славоньки вродилася,
Без славоньки зросла,
А з ледащим вечір стала,
Славоньки набра(ла).

Не крюкайте, рябі жаби,
В густім очереті,
Не сідайте, вражі сини,
Пізно й вечеря(ти).

Як сядете вечеряти,
То беріть потрошку,
Зачуєте й голосочок,
То кидайте лож(ку).

Нема ходу через воду,
Нема переходу,
Як наважусь до дівчини -
Перебреду й во(ду).

Усі курочки до купочки,
Півень на повітці,
Усі хлопці на вулиці,
А мій пасе ві(вці).

Усі курочки до купочки,
Півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці,
А мій у доро(зі).

А млин меле, вода реве,
А камінь гуркоче,
Шо Іванко та Мотрьошку
Любити не хо(че).

Злетів півень на повітку,
Кричить "кукуріку",
Бодай же ти, та й Іванку,
Не женивсь дові(ку).

Що на нашій та й вулиці
Ряба жаба лізла,
Бодай тобі, та й Іванку,
Голова облі(зла)!

До нас, до нас, зарічани,
До нашої чести,
Ми наварим вареничків
З собачої ше(рсті).

Ой, весна, весна, днем красна,
Шо ти нам, весно, принесла.

Принесла я вам літечко,
Ще й зеленеє же житечко,

Ще й червоненькі ягідки,
Хороші наші парубки.

Хороші наші, та й не всі,
Красувавсь кукіль у вівсі.

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(рю) (двічі).

Світи мені, молодо(му),
Як я йду додо(му) (двічі).

От тоді я світитиму,
Як буду сповня(ться) (двічі).

От тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться) (двічі).

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комо(ру). У!

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му). У!

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться). У!

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Як буду вінча(ться).
Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А піп руки в’яже,
А він мені, розсукин син,
Правдоньки не ка(же).

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комору.

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му).

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться).

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А він мені, розсукин син,
Правдоньки не каже.

Ой на горі ой щурята,
Ой ладом(и), ладом(и) ой щурята.

А під горою ой дівчата,
Ой ладом(и), ладом(и) ой дівчата.

Ой на горі ой корито,
Ой ладом(и), ладом(и) ой корито.

Та повно води ой налито,
Ой ладом(и), ладом(и) ой налито.

Та хлопці води ой налили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой налили.

Дівки ноги ой помили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой помили.

Та хлопці юшку ой попили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой попили.

Ой на горі хатка, під горою кладка,
Там шили-вишивали молоді дівчатка (двічі).

Одна королівна, а друга царівна,
А третя чуть не знаю, чуть не Іванівна.

Горілочку точе, заплакані очі,
А до неї та й хлопчечко чуть не перескоче.

У нього сорочка з тонкого клубочка,
Хто шив-вишивав? Іванкова дочка! (двічі)

Скочив козел у город, у город,
Та поїв козел лук-часник, лук-часник,
Та й упіймали козла за ріжок, за ріжок,
Та повели козла на торжок, на торжок,
Та продали козла за сім кіп, за сім кіп,
А й перва копа - пшениця, пшениця...

Ой, скочив козел й у гору, й у гору,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Піймали козла за ріжок, за ріжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.

Повезли козла на торжок, на торжок,
Зелена моя руточка, жовтий цвіт.