Цифровий архів фольклору

А на горі, горі, там стояло древо,
Тонке та високе,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

А попід тим древом,
Там Іванко ходить,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ружжо заряжає,
Сокола стріляє,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Не стріляй мене, молодий Іванко,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!)

Ти будеш жениться,
Я буду дивиться,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям, Святий вечір!

Найде на тебе та темная хмара,
Та дрібний дощик,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Я буду літати,
Хмари розганяти,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!)

(Хмари розганяти,
Древо покривати,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям, Святий вечір!)

А на горі жи(то),

А на горі жито,
В долині просо,
Брат сестрицю просе,
Шоб розплести ко(су).

А мы князе-бояре,
Мы й узойдем на терем,
Мы ударим бичалом,
Бичалом!

Вот Ванечке спасибо,
Иванычу за твоё пировое,
За вино, зиляное,
Что мы пили и ели,
И часто(м) подносили.

А мы князе-бояре,
Мы й узойдем на терем,
Мы ударим бичалом,
Бичалом!

Вот Марьюшке спасибо,
Ивановны за твоё пировое,
За вино, зиляное,
Что мы пили и ели,
И часто(м) подносили.

А младенець-первенець,
А на діво родився,
Божею благодаттю,
Весь мир возвеселився.

А анголи, анхарголи,
Велікому ж та царю,
От земли, от ізбранних,
Торжество і свободу.

Ірод царство послав,
Велів Христа згубити,
Во граді Вихліємі,
Всєх младєнцов погубити.

Чотирнадцять тисяч,
Младєнцов погубили,
Вони сєбє за ето,
Вєчную муку преобріли.

А Сус Хрисос родився,
І в яслєц положився,
Спасає род человєка,
Нас отнині й до віка.

А ми коровай місили,
При мосточку коровай ложили,
Ще й дійницю масла,
Щоб коровай удався,

Щоб коровай схопився,
Ще й гарно загніти(вся).

А Марійка тупу-тупу,
А Івашку другий куплю,
Ой, ладом[и]-ладом,
А Івашку другий куплю.

А люлі, люлі, люлі,
Сіли гулі на люлі.
Цитьте, гулі, не гудіть,
І дитяти не збудіть.
Дитятко маленьке
Спатоньки раденьке,
А-а, а-а, а...

Налетіли гулі
Та й сіли на люлі,
Золотиї бильця,
Серебрані вервечки,
Золотиє бильця,
Підем до Кирильця.
Шо Кирилко робе?
Нема його дома -
Руба в лісі дрова.
А, а-а-а...

Де хата тепленька,
Там дитя маленьке,
Люлі, люлі,
Дитя мале, спати!

А й через гору та й у контору, а й орел воду носе,
Та й молоденький а й новобранчик полковника про(се).

А й пусти ж мене, та й полковнику, а й із полка й додому,
Бо вже скучила, а й і змарніла дівчина за мно(ю).

А й нехай плаче, та й нехай плаче, а й нехай ще затуже,
Та й нехай же він а й новобранчик три годи послу(же).

А й служив службу, та служив другу, а й начав помирати,
Та й начав же він а й перед смертю дівчину бажа(ти).

А й у чистім полі стояла берьоза,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ой, де не й узявся та буйний вітер,
Щедрій вечір, щедрий вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Оббив же кору золоту додолу,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Попід тим древом, там Оленка ходе,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Позбирала кору в золоту заполу,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Понесла ту кору до золотарика,
Золотарику, ти мій братіку,
Зкуй міні вінчик, золотий обвінчик,
А з остаточку - золотую чарочку,
Вінчиком вінчаться, чаркой частуваться!)

А й у Єрусалимі рано задзвонили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чір)!

Рано задзвонили, cвятих побудили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чір)!

Вставайте, cвятії, думати-гадати,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чір)!

Думати-гадати, яке ім’я дати,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чір)!

Дали йому ім’я святоє Василя,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чір)!

А й ти, дубе, дубе, кучерявий дуже,
Шо на тобі ж, дубе, й два голуби гуде. (двічі)

Два голуби гуде, голубка воркоче,
Шо й козак дівчину й покинути хоче. (двічі)

А дівчина плаче: «Не кидай, козаче,
Не кидай самую й мене, молодую. (двічі)

Не кидай самую мене, молодую,
А бери з собою ж мене, молодую». (двічі)

А в Ярусалимі рано задзвонили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

Рано задзвонили, людей побудили,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

А Божая мати Сина спородила,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь ве(чор)!

А до мене Яків приходив,
В коробочку раків приносив,
Я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала.

Іди, іди, Якове, з хати,
Ніде тобі спати лягати,
А на печі батько та мати,
А в запічку - батькові діти.

А в запічку - баткові діти,
Ніде тебе, Якове, діти,
Люлі, люлі, люлі,
Ніде тебе, Якове, діти.

А до мене вечірком, (двічі)
А до мене вечірком прийшов кум потайком. (двічі)

Треба піч затопить, (двічі)
Треба піч затопить і вечерю зварить. (двічі)

Я насипала пшенця, (двічі)
Я насипала пшенця та впіймала горобця. (двічі)

Крильця, стегна обідрала, (двічі)
Крильця, стегна обідрала та в горнятко ізклала. (двічі)

А з задка і з реберець, (двічі)
А з задка і з реберець я зварила холодець. (двічі)

Цілу ніч ми гуляли, (двічі)
Цілу ніч ми гуляли, горобця доїдали. (двічі)

Ще надворі не світало, (двічі)
Ще надворі не світало, як кума завітала. (двічі)

Ми в постелі ще лежали, (двічі)
Ми в постелі ще лежали, як шибки забряжчали. (двічі)

Кума кума забрала, (двічі)
Кума кума забрала, мені чуба намняла. (двічі)

Кум тікав навпростець, (двічі)
Кум тікав навпростець, розтрушував холодець. (двічі)

Ох, і весело було, (двічі)
Ох, і весело було - сміялося все село! (двічі)

А вже сонце над липкою,
Труси, пане, калиткою,
Труси, не труси,
По копі даси.

А вже сонце котиться,
Нам додому хочеться,
А ми не йдемо,
Приказу ждемо.

А вже сонце котиться,
Та нам додому хочеться,
А ми не йдемо,
Приказу ждемо.

Та поки приказ прикажеться,
Тройка конів запряжеться,
А ми сядемо
Та й поїдемо.