Цифровий архів фольклору

Ой од станції та до станції топтана дорожка,
Ой хто ж її та й утоптав же - а й дівчина сиро(тка). (двічі)

Дівчина втоптала,
Вона свого та й миленького ой на Дон виряжа(ла). (двічі)

На Дон виряжала,
Дала йому сиву зозулину, ой шоб рано кува(ла). (двічі)

Ой нехай тобі ой сива зозуля – мє(і)ні соловейко,
Нехай тобі та й там легенько, а міні веселе(нько). (двічі)

Ой нашо ж ме(і)ні та сива зозуля, як я соловейко,
Рано встану та й защебечу, а мє(і)ні веселе(нько). (двічі)

Та й понад нашим яром та й пшениченька й ланом,
Пшениченька жи, а й пшениченька й ла(ном).

Та й молода й дівчина та пшениченьку й жала й,
Пшениченьку жи, а й пшениченьку й жа(ла).

Ой сиділа дівчина край віконця,
Виглядала дівчина чорноморця: (двічі)

«Чорноморець, мамєнька, чорноморець,
Вивів мене босую на морозець. (двічі)

Вивів мене босую та й питає:
«Чи є мороз, дівчино, чи немає?». (двічі)

«Ой немає морозу, тільки одна роса,
Бо я цілу ніченьку стою боса». (двічі)

Простояла ніченьку, та й байдуже,
Бо я чорономорчика люблю дуже. (двічі)

«Ой куди ж ти, моя доню, дивилася,
Що ти в чорноморчика влюбилась?». (двічі)

«Я дивилась, мамєнька, на кімнати,
Я думала, мамєнька, панувати. (двічі)

Я думала, мамєнька, панувати,
Довелося, мамєнька, горювати. (двічі)

Довелося, мамєнька, горювати,
В чистому полечку жито жати. (двічі)

В чистому полі жито жати,
Ще й малу дитиночку колихати». (двічі)

Та змовлялася жидовина:
"Та як би нам Христа й уловити".

Та й уловили і вмертвили,
І во гроб його положили.

І во гроб його положили,
Й сосновою доской засклепили.

Сосновою доской засклепили,
І ще й важкий камінь накотили.

І важкий камінь накотили,
І шелійою обстановили.

І шелійою обстановили,
І стороженьку постановили.

І прийшла жи к Нему Дєва Марія,
І Дєва Марія, Божа мати.

"Ой ти, стороженько, отклонися,
А, шелійочко, розхилися!

А, шелійочко, розхилися,
А ти ж, важкий камінь, іскотися!

А ти ж, важкий камінь, іскотися,
І, соснова доско, одсклепися!

І соснова доско, одсклепися,
А ти ж, мій синочку, обізвися!

А ти ж, мій синочку, обізвися,
Та за шо ж терпів таку муку?

Та чи за мене, чи за себе,
Чи за всіх православних христіянів?".

"Та ні за тебе, ні за себе,
За всіх православних христіянів".

Меланка ходила,
Васильки носила,
Васильку, мій татку,
Пусти мене в хатку,
Я жита не жала,
Чесний хрест держала,
Золоту тарілку,
…

Сахарь-махарь, п’ятачок,
Їхав дід, старичок,
Не доїхав до криниці:
«Здрастуйте, молодиці!
В мене жінка, Катерина,
Борщу, каші наварила,
Перднула, затовкла
І з дому втекла!».

Ой у полі, полі сам плужок оре,
А за тим плужком сам Господь іде,
А за Господем Діва Марія,
Діва Марія ризи носила,
Ризи носила, Бога просила:
"Ой уроди, Боже, жито-пшеницю,
Всяку пашницю!".

Ой коли ж той вечор та й повечоріє,
Коли ж мій миленький та й до мене прийде?

Коли ж мій миленький та й до мене прийде,
Ой хоч не до мене, до моєї хати.

Ой хоч не до мене, до моєї хати,
До того віконця, де спати лягати.

Спатоньки лягала, правдоньку питала,
Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся?

Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся?
Та й неправду кажеш, ще й не признаєшся.

Ой, ура й ура,
Додому пора,
Ой, пора давно,
А ми не йдемо.
А ми не йдемо,
Приказу ждемо,
Поки приказ прикажеться
Тройки коней запряжеться,
А ми сядемо
Та й поїдемо, гу!

Одчиняй, свату, хату,

Одчиняй, свату, хату,
Ми роду багатого,
Покоління високого,
Ми в хату не влізем,
На хату полі(зем).

Скаче сестра, скаче,

Скаче сестра, скаче,
Чогось вона хоче,
Квітку для молодого,
Від...