Ой од станції та до станції
Назва | Ой од станції та до станції |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Кохання, Прощання, розставання, Сирітське життя |
Дата запису | 5 вер. 1992 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Волик Поліна Іванівна (1936) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
Ой од станції та до станції топтана дорожка,
Ой хто ж її та й утоптав же - а й дівчина сиро(тка). (двічі)
Дівчина втоптала,
Вона свого та й миленького ой на Дон виряжа(ла). (двічі)
На Дон виряжала,
Дала йому сиву зозулину, ой шоб рано кува(ла). (двічі)
Ой нехай тобі ой сива зозуля – мє(і)ні соловейко,
Нехай тобі та й там легенько, а міні веселе(нько). (двічі)
Ой нашо ж ме(і)ні та сива зозуля, як я соловейко,
Рано встану та й защебечу, а мє(і)ні веселе(нько). (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой у полі на роздолі | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:51 |
Ой у полі на роздолі дівка жито жала, А кінь ірже, води не п’є, кінь доріжку чує, Ой ночує Василечко в густім очереті, «Ой вечеряй, стара мати, коли наварила, Ой дівчино, моя мила, шо ти наробила, | |||
Садила, полола | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:21 |
Садила, полола червону розу, Зривала, кидала аж на ворота, Не смійся, козаче, шо я сирота, «Не бійся, дівчино, сватать не прийду, Об’їхав Росію, села й города, Під’їхав коником аж під ворота: Вийшла дівчинонька та й засмучена, Мені, молодому, жалю завдала. (двічі) | |||
Послєдній наношной деньочок | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:06 |
Послєдній наношно(и)й деньочок гуляю з вами я, друззя. (двічі) А завтра рано, чуть світочок, заплаче вся моя сімня. (двічі) Заплачуть браття мої, сьостри, заплаче мать моя й отєц. (двічі) А ще заплаче тая дорогая, з которой три годи гуляв. (двічі) Заплаче той вірний товариш, з которим часто випивав. (двічі) |