Цифровий архів фольклору

Місяць, дорожку просвіти,
А брат сестрицю випровади,
Оце тобі, сестрице, дорога.

Оце тобі, сестрице, дорога,
До свекрового порога.

Дружко коровай крає,

Дружко коровай крає,
Семеро діток має,
Та всі з кошелями,
Весь коровай забра(ли).

Та й уже ж і, ненько, вже ж не раненько,
Пора нам ділитися,
Шо тобі скринька, мені буде, ненька,
Вся наша й худобонь(ка),
...

Там на річці, на Ярдані,
Там Пречиста ризи прала,
Прала-прала, не випрала,
Повісила на ялину,
Сама сіла на калину,
Добрий вечір добрим людям!

Де взялися анголята,
Взяли ризи на крилята,
Понесли на небеса,
Небеса розтворились,
Всім святим поклонились,
Добрий вечір добрим людям!

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібне(нько). (двічі)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона виряжала сина у салда(ти). (двічі)

"Я ж думала, сину, тебе оженити,
А ти сів-поїхав в армію служи(ти). (двічі)

Я ж думала, сину, невісточку взяти (брати),
А ти сів-поїхав на войну стражда(ти)". (двічі)

«Якби ж ненька знала, яке ж мені горе,
Вона б переплила через синє мо(ре). (двічі)

Якби ненька знала, яка ж мені біда,
Вона б передала горобчиком хлі(ба). (двічі)

Горобчиком хліба, синичкою солі,
Якби ж ненька знала, в якій я неволі". (двічі)

Меланія рум’янія,
Меланія пребагата,

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібла, злата,

Дала на церкву срібла, злата,
Вона давала, прибавляла,

Вона давала, прибавляла,
Нищих, убога наділяла,

Нищих, убога наділяла,
Наділяла, прибавляла,

Наділяла, прибавляла,
Прибав, Боже, многая літа,

Прибав, Боже, многая літа,
Цьому пану чоловіку,

Цьому пану чоловіку,
Його жені ще й діточкам,

Його жені ще й діточкам,
Малим синочкам ще й дочечкам!

Та сидить світилка при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Та прийшла сусіда, торкає,
Скидай сорочку, бо смеркає.

Вилітала галка з глибокого балку же,
Та й вилітала друга з зеленого же лу(га).

А сіла-впала галка на високій сосні же,
Та й на високій сосні, на гілці розко(шній).

Ой не хилися, гілко, бо так мені гірко же,
Та й не хилися, сосно, бо так мені же то(шно).

А тошно сиротині на чужій вкраїні же,
Та й на чужому краю, де роду нема(є).

А тіки мене роду — два братіки з роду же,
Та ой ті прибувають в десятому же го(ду).

Ой прибудьте, браття, у неділю вранці же,
Та ой вип'ємо, браття, горілки по ча(рці).

А чогось мені, браття, горілка не п'ється же,
Та коло мого серця як гадина в'є(ться).

Та совила гніздечко, де моє сердечко же,
Та й совила другоє, де сердечко же мо(є).

Не сиди, Ганнусю, прямо,
Не підводь голови сама,
Хай той підведе,
Хто коло тебе ся(де).

А в нас ныня, а в нас ныня,
А в нас ныня да худыя времена. (дважды)

Полюбила, полюбила,
Полюбила нявестушка деверя. (дважды)

А в деверя, а в деверя,
А в деверя да рявнивая жена. (дважды)

Рявнивая, рявнивая,
Рявнивая, шолудивая, коростовая. (дважды)

Не пуская, не пуская,
Не пуская на улицу погулять. (дважды)

А хоть пустя, а хоть пустя,
А хоть пустя, пригрустя его (дважды)

Иди, мужа, иди, мужа,
Иди, мужа, не барись, не барись. (дважды)

Худой славы, худой славы,
Худой славы не бярись, не бярись. (дважды)

Худа ой слава, худа ой слава,
Худа славушка неправдушка. (дважды)

Що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

А ведучи, випитають, ех рано-рано,
А ведучи, випитають, ранесе(нько).

Шо ж тобі, сестро, миліше всього, ох рано-рано,
Шо ж тобі, сестро, миліше всього ж, ранесе(нько)?

Рано-рано, мій братічок, рано-рано,
Мій братічок, шо соловеєчок у саду.

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона провожала синочка в солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочка додому вернися. (двічі)

Ой мамо, ой ненька, не плач, не турбуйся,
Відслужу Вітчизні, додому вернуся. (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду веселенько. (двічі)

Христос воскрес
Я сам вознес
Взяли мене на небеса
Бить карать,
На хрест розпинать
Христос воскрес

Рости, лобода, вище города,
Рости, зелена, вище дерева,
А в первім віконці Танюша як сонце...

Одчиняй, свату, хату,

Одчиняй, свату, хату,
Ми роду багатого,
Покоління високого,
Ми в хату не влізем,
На хату полі(зем).