Ой люлі, ой люлі, синочок

Ой у ранці новобранці
Виходили за село. (двічі)

Й а за ними, молодими,
Й одна дівчина ішла. (двічі)

Вона плакала-ридала,
На шлях битий поглядала. (двічі)

Шляхом битим козаки йдуть,
З-під милого коня ведуть. (двічі)

Ой ти, коню сивогривій,
Де ж мій милий чорнобривий? (двічі)

Ой з-за гори та камняної, ой орел воду носить,
Та молоденький а й новобранець полковника про(сить).

Ой полковнику, та рідний брате, а й одпусти додому,
Та бо вже ж моя а й дівчинонька скучила за мно(ю).

Ой не пущу я, та новобранцю, ой бо ти довго будеш,
А й напийсь води ой холодної, відразу забу(деш).

Ой пив я воду, та пив холодну, ой та й не напивався,
Ой любив, любив та й я дівчину, та й не налюбля(вся).

Не плач, мати, не журись,
На то парень я вродивсь,

На то парень родивсь,
Шоб на службу згодивсь.

Тоді, мамо, заплачеш,
Як на службі побачиш,

Тоді, мамо, заплачеш,
Як на службі побачиш,

На воронім коні,
На кроєцькім сідлі.

На воронім коні,
На кроєцькім сідлі.