Та й зеленесенькі й огирочки

Підходят подружки до столу. Вона приглашає, шоб сідали коло неї, подруги її і співают же:

Та й зеленесенькі й огирочки, й а жовтенький цвіт,
Та чого жи в тебе, та й Настушка, не ласкавій від?

Та не так батько, не так мати, як меньча сестра,
“Оддай, оддай, мій батеньку, сестрицю ж з двора!”.

“Та й оддай, оддай, мій батенько, сестрицю з двора,
Бо вже вона прогуляла молоді ж літа!”.

Та ой з-за гори вітер віє, сонце вгору йде,
Шо й Настушка до батенька на пораду йде.

“Та порадь, порадь, мій батечку, порадь же мене,
Як прийду я повінчана, чи приймеш мене?”.

“Та й одрізана скиба хліба – вже й не претулю,
Як прийдеш ти повінчана – то вже ж не прийму”.