Ти машина, ти жилєзна

Я в колгоспі роблю, буряки обробляю,
А як вечір прийде Василя чекаю. (двічі)

Ось Василь приходить до моєї хати,
В новому костюмі не можу впізнати. (двічі)

«Добрий вечір, Галю, чого зажурилась,
Чи болить головка, чи, може, стомилась?». (двічі)

«Не болить головка, а я не стомилась,
Ти ідеш служити, а я зажурилась». (двічі)

«Не журися, Галю, не журись за мною,
Я іду служити, ти будь ланковою». (двічі)

«Я буду служити, високо літати,
А до тебе, Галю, листочки писати». (двічі)

«Я буду літати, ворога громити,
А тебе, Галинко, вірненько любити». (двічі)

Ой ходила дівчинонька по лісочку,
Та й сколола ой білу ніжку на терночку. (двічі)

Болить, болить та біла ножка, болить больно,
Ходив козак ой до дівчини та й не довго. (двічі)

Ходив козак та до дівчини три годочки,
А дівчині ой показалося – три деньочки. (двічі)

Беруть, беруть миленького у солдати,
Та й забула ой дівчинонька розпитати. (двічі)

Ой забула та дівчинонька розпитати:
«Ой чи мені ой заміж іти чи гуляти?» (двічі)

«Гуляй, гуляй, ой дівчинонько, як гуляла,
Та й не кажи та всієй правди, що казала». (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько
Кувала зозуля в саду жалібне(нько). (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона ж виряжала сина й у солда(ти). (двічі)

«Іди ж, іди, синку, іди, не барися,
На третій годочок назад поверни(ся). (двічі)

Я ж думала, сину, восени женити,
А ти ж їдеш, сину, в армію служи(ти). (двічі)

Я ж думала, синку, невісточку брати,
А ти ж їдеш, синку, з врагом воюва(ти)». (двічі)