​Ой да й ти калінушка-розмалінушка

Я в колгоспі роблю, буряки обробляю,
А як вечір прийде Василя чекаю. (двічі)

Ось Василь приходить до моєї хати,
В новому костюмі не можу впізнати. (двічі)

«Добрий вечір, Галю, чого зажурилась,
Чи болить головка, чи, може, стомилась?». (двічі)

«Не болить головка, а я не стомилась,
Ти ідеш служити, а я зажурилась». (двічі)

«Не журися, Галю, не журись за мною,
Я іду служити, ти будь ланковою». (двічі)

«Я буду служити, високо літати,
А до тебе, Галю, листочки писати». (двічі)

«Я буду літати, ворога громити,
А тебе, Галинко, вірненько любити». (двічі)

Вітер з поля ой да хвиля з моря
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Свєт-головушка кружитса,
Ой да й на плєчах орьол садітса. (двічі)

– Ой ти й орле й орле сизокрилий,
Скажи мені правдоньку, де ж мій милий? (двічі)

– А твой милий на роботі,
Ой да й на літєйному на заводі. (двічі)

– Ой да мідні трубоньки виливає. (двічі)

В кінці греблі шумлять верби, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)

Ой немає козаченька, поїхав на Десну.
– Рости-рости, дівчинонька, на другую весну. (двічі)

Росла-росла дівчинонька та й на полі стала,
Ждала-ждала козаченька та й плакати стала. (двічі)

– Ой не плачте, карі очі, така ваша доля –
Полюбила козаченька при місяці стоя. (двічі)

Зелененькі огірочки, жовтенькі цвіточки.
Нема мого миленького, плачуть карі очки. (двічі)