Ой у полі криниченька

Що то за кінь стоїть, та й біла гривонька,
Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)

Не так та дівчина, як біле личенько,
«Подай же, дівчина, подай же, гарная, на коня рученьку». (двічі)

Дівчина підійшла, рученьку подала,
«Ой лучше б я була, ой лучше б я була кохання не знала». (двічі)

Кохання, кохання, з вечора до рання,
Як сонечко зійде, як сонечко зійде, кохання відійде. (двічі)

Ой на горі два дубки, ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки та й злилися докупки. (двічі)

Вітер дуба хитає, вітер дуба хитає,
Вітер дуба хитає, хитає, козак дівку питає. (двічі)

«Ой, дівчино, чия ти, ой, дівчино, чия ти,
Ой, дівчино, чия ти, чия ти, чи ти вийдеш гуляти?» (двічі)

«Ой не питай чия я, ой не питай чия я,
Ой не питай чия я, чия я, вийдеш ти і вийду я». (двічі)

«Я у батька один син, я у батька один син,
Я у батька один син, один син, погуляти хоть би з ким». (двічі)

«А я доня мамчина, а я доня мамчина,
А я доня мамчина, мамчина, цілуватись навчена». (двічі)

Ой у полі два дубки, й у полі два дубки,
Ой у полі два дубки, два дубки і стоять, мов голубки. (двічі)

Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув, раз, два,
Під копитом камінь тріснув, раз.

Під копитом камінь тріснув,
Соловейко в гаю свиснув, раз, два,
Соловейко в гаю свиснув, раз.

«Соловейко, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати, раз, два,
Виклич мені дівча з хати, раз.

Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю запитати, раз, два,
Щось я маю запитати, раз.

Щось я маю запитати,
Чи не била вчора мати, раз, два,
Чи не била вчора мати да раз?»

«Ой хоч била, хоч не била,
Я з козаком говорила, раз, два,
Я з козаком говорила да раз».