Їхав, їхав козак містом

Ой на горі два дубки, ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки та й злилися докупки. (двічі)

Вітер дуба хитає, вітер дуба хитає,
Вітер дуба хитає, хитає, козак дівку питає. (двічі)

«Ой, дівчино, чия ти, ой, дівчино, чия ти,
Ой, дівчино, чия ти, чия ти, чи ти вийдеш гуляти?» (двічі)

«Ой не питай чия я, ой не питай чия я,
Ой не питай чия я, чия я, вийдеш ти і вийду я». (двічі)

«Я у батька один син, я у батька один син,
Я у батька один син, один син, погуляти хоть би з ким». (двічі)

«А я доня мамчина, а я доня мамчина,
А я доня мамчина, мамчина, цілуватись навчена». (двічі)

Ой у полі два дубки, й у полі два дубки,
Ой у полі два дубки, два дубки і стоять, мов голубки. (двічі)

Що то за кінь стоїть, та й біла гривонька,
Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)

Не так та дівчина, як біле личенько,
«Подай же, дівчина, подай же, гарная, на коня рученьку». (двічі)

Дівчина підійшла, рученьку подала,
«Ой лучше б я була, ой лучше б я була кохання не знала». (двічі)

Кохання, кохання, з вечора до рання,
Як сонечко зійде, як сонечко зійде, кохання відійде. (двічі)

(очевидно пропущений перший рядок
“Закувала зозуленька в саду на помості”)

Приїхало до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня вʼяже, ей,
Третій стоїть під віконцем, “Добрий вечір” каже.

“Добрий вечір, стара мати, дай води напиться!, ой,
Добрий вечір, стара мати, дай води напиться!”.