Oh, there are three different roads in the field

Ой у полі, ой три до-, та три доріженьки різно,
Ходив козак ой до дів-, та до дівчини да пізно.

Та й не ходи, ой коза-, та козаче й до мене,
Бо буде слава ой на те-, та на тебе й на мене.

Ще й на твого ой коня, та коня ж вороного,
Ще й на тебе ой парня, ой парня же молодого.

А я слави та й повіки, ой повік я й не боюся,
З ким я люблюся, ой не на-, та й не наговорюся.

Ой у полі ой три дорожки різно,
Ходив козак до дів.., до дівчини пізно.

«Ой не ходи, ой козаче, до мене,
Буде слава ж на те.., й на тебе, й на мене.

Ой буде слава ой на тебе й на мене,
Ще й на твого коня, коня вороного».

Ой у полі а три дорожки різно,
Ходив козак, ой до дівчини пізно.

Ой не ходи а козаче до мене,
Буде слава ой на тебе, на мене.

Що я слави, а й слави не боюся,
З ким люблюся, ой не наговорюся.

3 ким люблюся ой не наговорюся,
З ким я знаюсь, а й піду повінчаюсь.

Ой котилась зоря з неба та й упала додолу, да ой,
Ой упала же додолу.

Журилася та молода дівчина та й по своєму же горю, да ой,
Ой по своєму же й горю.

Ой хто ж мене, та молоду дівчину, та й одведе й додому,
Та й одведе додо(му).

Обізвався та молодий козаче та й на сірому й коню, да ой,
Ой на сірому коню.

На сірому коню, та гуляй, гуляй ой молода дівчина, да ой,
Я й одведу ж додому!

Що то за кінь стоїть, та й біла гривонька,
Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)

Не так та дівчина, як біле личенько,
«Подай же, дівчина, подай же, гарная, на коня рученьку». (двічі)

Дівчина підійшла, рученьку подала,
«Ой лучше б я була, ой лучше б я була кохання не знала». (двічі)

Кохання, кохання, з вечора до рання,
Як сонечко зійде, як сонечко зійде, кохання відійде. (двічі)

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимувався, що й не розвивався? (двічі)

Ночував я нічку, й ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, шо сватати буду. (двічі)

А вдовине серце, як осіннє сонце,
Воно світе, світе та не гріє, ще й холодом віє. (двічі)