Digital archive of folklore

В Цареграді та й на риночку,
Там пив Байда мед-горілочку.

Там пив Байда мед-горілочку
Та не день, не нічку та й не й одну ночку.

Та й приїхав посіл, царь турецький:
«Ой що ж ти же робиш, Байда ж молодецький?».

«Ой п’ю я, царю, мед-горілочку,
Та й не день, не нічку, та й не й одну ночку».

«Бросай, Байда, Байда байдувати,
Сватай мою дочку, будеш царювати!».

«В тебе й дочка та й некрасива,
А у тебе віра, віра нечестива!».

Ой як крикнув посіл, цар та й турецький
Та й на своїх слугів, слугів молодецьких:

«Візьміть Байду, Байду зв’яжіте
Та й за ребри гаком, гаком зачепіте!».

Взяли Байду, Байду зв’язали
Та за ребри гаком, гаком зачіпали.

Висить Байда, Байда на дубочку
Та й не день, не нічку, та й не годиночку.

«Дозволь, панич, свого й лука взяти
Та…………………………………………

…………………………………………….

Мені, Байді молодому, мед-горілку пити. (двічі)

Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки,
Чорнявую та білявую,
Третю руду припоганую.

Я чорняву до душі люблю,
З білявою повінчаюся,
А з рудою та поганою,
Я й навіки розпрощаюся.

Та не всії ті сади цвітуть,
Що весною розквітаються,
Не всі тії та й вінчаються,
Що любляться та кохаються.

Половина тих садів цвіте,
Половина .........
Одна й пара та вінчаються,
А другая розлучаються

Чи не я тобі не казала,
Як стояли під криницею,
Не їдь, та й не їдь у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею.

Любив я тебе дівчиною,
Люблю тебе молодицею,
А ще й то сім літ буду ждати,
Поки станеш й удовицею.