Головна
Ой зійшов, зійшов місяць

Ой зійшов, зійшов місяць

Назва	Ой зійшов, зійшов місяць
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Нещасливе кохання
Дата запису	1 серп. 1990 р.
Місце запису	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район , Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Вільхова Ірина Гаврилівна (1919), Луценко Наталія Володимирівна (1922), Шапран Марія Гаврилівна (1918), Шапран Михайло Гаврилович (1925)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой зійшов, зійшов місяць, а ще й ясна зоря,
Просвітив доріженьку, ой де живе вдова (двічі).

Ой де живе вдова,
А й у тії вдовушки а й дочєрь молода (двічі).

А й дочєрь молода,
А й по світлоньці ж ходить, ой чеше волоса (двічі)

(Голубою лєнтою перев'язує,
Сестрицям-подружкам переказує.

Сестриці-подружки, кайтесь по мені,
Та й не довіряйтесь козаченькові.

Що у козака ласки, як на морі ряски,
А й дівчини гуму, як на морі шуму.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:29 100	Ой там за лісочком	Пісні з особистого та родинного життя	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район	01:29	Ой там за лісочком, Сушив-крушив парень дєвку своїм голосочком. Своїм голосочком, Не я ж тебе сушив-крушив, ти сама зів'яла. Ти сама зів'яла, Як я ж тебе тричі сватав, а ти ж відказала.
0:00 03:05 100	Хоч би швидше вечір	Пісні з особистого та родинного життя	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район	03:05	Хоч би швидше вечір, та й повечоріло, Та може б моє серденько та й повеселіло. Хоть би швидше вечір, та й сонечко зайшло, Та й може б моє серденько та й до мене же прийшло. Прийшло, прилинуло, та й до моєї хати, Та й стукає в віконечко, а й де я буду спати. Стукає в віконечко, та де я буду спати же, Та одчиня й дверечка, та щоб не чула мати. (А як і почує, то буде мовчати, Вона й не осуде рідного дитяти. А як одчиняла, правдоньки питала, А як виряджала - плакала, ридала. "Скажи мені правду, чи ти мене любиш? Чи з мене смієшся? До другої ходиш, та й не признаєшся". "Що я тебе люблю, ще й любити буду, Признаюсь по правді, сватати не буду. Ой як тебе брати, як не велить мати? Велить мені мати багатую брати." З тиї багатої воли та корови, З тієї убогої личко й чорні брови.)
0:00 03:20 100	Ні тучки, ні хмарки	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вʼязова, Краснокутський район	03:20	Ні тучки, ні хмарки й а дощик іде, Козак до дівчини щовечора йде, Козак до дівчини щовечора йде. "Добрий вечір," – каже, ще й ручку дає, – Марусино, серце, порадуй мене, – Марусино, серце, порадуй мене. Маруся не чує, порад не має, З другими жартує, жалю завдає, З другими жартує, жалю завдає. – Марусю, Марусю, ти така не будь, Він тебе не любить, ти його забудь, Він тебе не любить, ти його забудь.