Хоч би швидше вечір
Назва | Хоч би швидше вечір |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Нещасливе кохання |
Дата запису | 1 серп. 1990 р. |
Місце запису | смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район , Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Вільхова Ірина Гаврилівна (1919), Луценко Наталія Володимирівна (1922), Шапран Марія Гаврилівна (1918), Шапран Михайло Гаврилович (1925) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Хоч би швидше вечір, та й повечоріло,
Та може б моє серденько та й повеселіло.
Хоть би швидше вечір, та й сонечко зайшло,
Та й може б моє серденько та й до мене же прийшло.
Прийшло, прилинуло, та й до моєї хати,
Та й стукає в віконечко, а й де я буду спати.
Стукає в віконечко, та де я буду спати же,
Та одчиня й дверечка, та щоб не чула мати.
(А як і почує, то буде мовчати,
Вона й не осуде рідного дитяти.
А як одчиняла, правдоньки питала,
А як виряджала - плакала, ридала.
"Скажи мені правду, чи ти мене любиш?
Чи з мене смієшся?
До другої ходиш, та й не признаєшся".
"Що я тебе люблю, ще й любити буду,
Признаюсь по правді, сватати не буду.
Ой як тебе брати, як не велить мати?
Велить мені мати багатую брати."
З тиї багатої воли та корови,
З тієї убогої личко й чорні брови.)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой там за лісочком | Пісні з особистого та родинного життя | смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район | 01:29 |
Ой там за лісочком, Своїм голосочком, Ти сама зів'яла, | |||
Ой зійшов, зійшов місяць | Пісні з особистого та родинного життя | смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район | 02:31 |
Ой зійшов, зійшов місяць, а ще й ясна зоря, Ой де живе вдова, А й дочєрь молода, (Голубою лєнтою перев'язує, Сестриці-подружки, кайтесь по мені, Що у козака ласки, як на морі ряски, | |||
Та усі зорі зайнялися | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 03:47 |
Та усі зорі зайнялися, й а місяць підбився, Ой чого ж він опізнився, що дома немає, А кінь ірже, води не п'є й доріженьку чує, Ночуй-ночуй, мій миленький, ночуй, пригортайся, Одна гора високая, й а другая й нижче, А я тую близенькую й людям подарую, |