Калина висока, долина глибока
Назва | Калина висока, долина глибока |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя |
Дата запису | 1 лип. 1990 р. |
Місце запису | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Олефіренко Ганна Григорівна (1911), Онищенко Василина Пантелеймонівна (1914), Фесенко Анастасія Іванівна (1924), Лейко Мотря Мусіївна (1918) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Калина висока, долина глибока, аж додолу гілля гнеться. (двічі)
А під тією калиною стояв козак з дівчиною,
Дівчинонька плаче та дрібними ридає, свою долю проклинає. (двічі)
Та якби ж була я оце знала, та не йшла заміж, та гуляла,
Гуляла б я в батька та в своєї матусі дівчиною молодою. (двічі)
А й заміж піти, треба знати, пізно лягти, рано встати,
Було в мене личко, та ще й чорнії брови, осталися гіркі сльози. (двічі)
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой гаю, мій гаю, гаю непроглядний | Пісні з особистого та родинного життя | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 04:35 |
Ой гаю, мій гаю, гаю непроглядний, Листячка немає, вітер не колише, Часто письма й пише, у письмах питає, Не привикла, брате, треба й привикати, Пусти ж мене, милий, до броду по воду, Не пущу я, мила, до броду по воду, (Як будуть питати, то буду мовчати, | |||
Із-за гори та вітрець повіває | Пісні з особистого та родинного життя | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 03:47 |
Із-за гори а й вітрець повіває, Спитай, мати, ой сірого ой утяти же, Воно ж мале а й на морі ой ночує, Перве горе - а й дитина ой малая, Друге горе - ой свекруха ой лихая, Що він їде а й у поле й орати, Ой гей, воли, а й сірі, половії, | |||
Ой орьол, ти орьол | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацька | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 03:39 |
Ой орьол, ти й орьол, сизокрилий орьол, Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой, Котра журиться, ще й печалиться, В мене батько, як цвіт, зав'язав мені мені світ, Рано заміж оддала, (А велика сім'я вся вечерять сіда, А я по воду йшла, усміхалася, Щось у хаті гомонить, мати сину говорить: (Як горілочки пить, то головка болить. І спекти, і зварить, і до мене говорить.) |