Меланка маненька

Меланка ходила,
Василька просила,
Василику, тату,
Пустіт мене в хату,
Я в церкві стояла,
Ясний хрест держала,
Кадилом кадила,
Кадітіся, люді,
Вам Бог святий буде!

Дай, Боже, вечір добрий!

Меланка ходила,
Василька просила,
Васильку, мій татку,
Пусти мене в хатку,
Я жито не жала,
Чесній хрест держала,
По церкві ходила,
Кадилом кадила,
Кадітіся люди,
На вас Господь буде,
Щедрій вечір, добрій вечір,
На весь вечір!

Винесіть пиріг,
З руками, з ногами,
Шоб гнався за нами!
Біз рук, біз ніг,
Шоб упав у сніг!

Меланка ходила,
Василька просила,
Васильку, мій батьку,
Пусти мене в хату,
Я жита не жала,
Чесний хрест держала,
Сребну тарілочку,
Золоту каділочку
Радуйтеся, люди,
До вас Христос буде,
Богу свічу ставте,
А нам пиріг дайте!

Не ламайте, та ціленький давайте!

Меланки ходили,
Васильки носили,
Василечку, татку,
Пусти нас у хатку,
А ми жито жали,
Чесний хрест держали,
Молітеся, люди, Богу,
Поки Христос буде,

Добрий вечір!

Щедрівка!
Меланка ходила,
Василя просила,
Ой, Василю, мій батеньку,
Пусти ж і мене у хатоньку,
А я в хаті не була,
Суса Христа держала,
Золотий каділниці,
Кадітися люд,
До нас і Христос і буде,
А ми йому свічу ставем,
А нам пиріжок!

З руками, з ногами, шоб не бігав за нами!
Без рук, без ніг, шоб не втік у сніг!

Меланка ходила,
Васильку просила,
Василько, мій батько,
Пусти мене в хатку,
Я жито не жала,
Золотий хрест держала.

Рятуйтеся, люди,
До вас Господь прийде!
А нам передайте!
Не кусайте, не ламайте,
По ціленькому давайте!

Од припічка до порога,
Щоб була у вас дівка чорноброва!

Меланка ходила,
Василька просила,
Васильку, мій батьку,
Пусти мене в хатку,
Я жито не жала,
Чесній хрест держала,
Золоту тарілочку,
Сребну кадільничку,
(Сподівайтеся) люди,
До вас Ісус Христос буде!

Меланки ходили,
Васильки носили,
Василечку, тату,
Пусти мене в хату,
Я жита не жала,
Золотий хрест держала,
Золоту каділницю носила,
Радуйтеся, люди,
Ось вам празник буде,
Богу свічу ставте,
А нам, маленьким діткам, по бубличку дайте!

Меланка ходила,
Василька носила,
Василька просила,
Василечку, татку,
Пусти мене в хатку,
Я житечко жала,
Золотий хрест держала,
Золоту кадільницю,
Кадітеся, люди,
До вас Христос буде,
Богу свічу ставте,
А нам дохід дайте!

Вечір добрий!

Меланка ходила,
Василька просила,
Васильку, мій батьку,
Пусти мене в хатку,
Я жита не жала,
Чесний хрест держала,
Свічку Богу ставте,
А нам дохід дайте!

Вечір добрий!

Миланки ходили,
Василька будили,
Василько, мій синку,
Пусти у хатинку,
Я жита не жала,
Золотий хрест держала,
Золоту кадильницю,
Срібну тарільницю,
Радуйтеся, люди,
До нас Христос буде,
Богу свічу ставте,
Нам пиріжок дайте!
Та не ламайте, а ціленький давайте!
Здрастуйте, з Меланками!

Меланки ходили, Василька просили,
Васильку, мій батьку, пусти мене в хатку,
А я жито жала, у копи складала,
Золотий хрест держала, золоту кадільницю,
Кадітеся, люди, до вас Христос прийде,
Богу свічку ставте, а нам пиріг дайте!

З руками, з ногами, щоб не бігав за нами,
Без рук, без ніг, щоб упав у сніг!

Меланка ходила,
Василька просила,
Василечку, татку,
Пусти мене в хатку,
Я жита не жала,
Чесний хрест держала,
По церкві ходила,
Кадилом кадила,
Кадітіся люди,
Завтра празник буде!

Усі гори зеленіють, усі гори зеленіють,
Де багаті жито сіють.

Одна гора тільки чорна,
Де сіяла же бідна вдова.

Де сіяла, волочила,
Слізоньками й примочила.

Ой братічок-соколочок,
Возьми мене на зімоньку.

Ой сестричко-перепілко,
Скажи стільки в тебе діток?

В мене діток всього пʼяток,
….
(Твоїх діток надо годувати,
Сім парів волів мати.

Не нада сім пар волів мати,

Буду сама годувати.

Ідіть дітки, ідіть з хати,
Сіда дядько вечеряти.

Пішли діти у долину,

Шукать батькову могилу.

Вставай, тато, вставай з гроба,
Як нам тяжко жить без роду,

Не так дядько як дядина,
Гудить вона як гадина.

Вставай тато, вставай з могили,
Як нам трудно жить на чужбині.)

Поза лугом зелененьким (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Вона брала, вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Тонкий голос, голосочок, (двічі)
Через Дон та й у лісочок. (двічі)

Там Василько сіно косе, (двічі)
Тонкий голос переносе. (двічі)

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Та й сім год по Криму, сім год по Криму.

Та не случалася та й причинонька,
Та ізроду єму, ізроду єму, ізроду єму.

Та й над битою же, та дорогою,
Та воли пасучи, воли пасучи.

(далі текст, записаний у тому ж селі в 1991 р.)
Та прислучилася та й причинонька,
Та й із Криму йдучи, із Криму йдучи.

Та й сірі ж воли та й похромали,
Та й чумак больной став, чумак больной став.

Та й болять ручки, та й болять ножки,
Та й болить голова, болить голова.

Та й бідна ж моя, та й голівонька,
Що товариша нема, товариша нема.)