Головна
Гей, тече річка невеличка понад слободою

Гей, тече річка невеличка понад слободою

Назва	Гей, тече річка невеличка понад слободою
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балада
Мотив	Нещасливе кохання, Потопання
Дата запису	24 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Одноробівка, Золочівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Гей, тече річка невеличка понад слободою,
Гей, взяла дівка нові відра, пішла за водою.

Гей, іще ж води не набрала, стала постояла,
Гей за козаком зажурилась, та й у воду впала.

Гей, біжить батько, біжить мати та й кричать: "Рятуйте!"
Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!"

Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!"
Гей, було тоді жалкувати, як була й маленька.

Гей, тоді б нада жалкувати, як була маленька,
Гей, а тепер як пожаліє сирая земелька.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:08 100	Тече річка невеличка+3	Балада	с. Березівка, Борисівський район	01:08	Тече річка невеличка понад слободою, Взяла дівка нові відра й пішла за водою, Взяла дівка нові відра й пішла за водою. Іще води не набрала, стала й подумала, За миленьким зажурилась, та й у воду впала. Біжить батько, біжить мати і кричать "ратуйте", А дівчина отвічає – за мной не жалкуйте, А дівчина отвічає – за мной не жалкуйте.
0:00 02:32 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	02:32	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснові клепки, дубовеє денце, ой не цурайся, козак, серце. (двічі) Як будеш ти цуратися, будуть люди сміятися, Та не так із тебе, а як із мене, а й з мене, парня, молодого. (двічі) (Ой дівчино вірно люба, одвертайся од нелюба, Буду стріляти, буду влучати, як на сизого голуба. А козаченьку молоденький, єсть у тебе коник вороненький. Сідлай коня, з'їжджай з двора, ти не твій, я не твоя. Козак став коника сідлати, із коником розмовляти, Ой коню мій вороненький, донеси мене до Дунаю, Стану, гляну, подумаю. Шо мені робити? Чи мені втопиться, чи з коника вбиться, Я й сам, молод, не вгадаю. Прийми, Боже, душу, щуко-рибонько, тушу, А ти, річко бистра, а вода чиста, викині кості на сушу.)
0:00 08:44 100	Жила вдова на роздолі	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	08:44	Жила вдова на роздолі, (двічі) Та не мала же щастя та й до(лі). Тіки мала одну дочку, (двічі) Та й купала же й у медо(чку). Та й купала, поливала, (двічі) Щастя й долі же не вгада(ла). Щастя-долі не вгадала, (двічі) За п'яницю же заміж да(ла). Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі) Йде до дому, жінку ла(є): «Іди, жінко, хоч топися, (двічі) Бо ти мені же не годи(шся)!». Пішла жінка до Дунаю, (двічі) Із Дунаєм розмовля(є): «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Прийми мене же, хазяє(чку)!» На камені ноги мила, (двічі) А з каменя же хвиля зби(ла). А з каменя хвиля збила, (двічі) Щука-риба ухопи(ла). «Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі) А ви, раки, розтерза(йте). А ви, раки, розтерзайте, (двічі) А личенько не займа(йте). Нехай личко умиється, (двічі) Прийде милий подиви(ться)». Прийшов милий до Дунаю, (двічі) Із Дунаєм розмовля(є): «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Верни мою же хазяє(чку). Бо четверо діток маю, (двічі) Ще й до печі же припада(ю). А п'ятоє в повиточку, (двічі) Заклопоче голово(чку)». Нехай плаче, розпов'ється, (двічі) Бо вже неньки не дожде(ться).