Головна
Ой у полі озеречко

Ой у полі озеречко

Назва	Ой у полі озеречко
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещасливе кохання, Потопання, Смерть
Дата запису	1 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Олефіренко Ганна Григорівна (1911), Онищенко Василина Пантелеймонівна (1914), Фесенко Анастасія Іванівна (1924), Лейко Мотря Мусіївна (1918)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Ой у полі озеречко, там плавало відеречко,
Соснові клепки, дубовеє денце, ой не цурайся, козак, серце. (двічі)

Як будеш ти цуратися, будуть люди сміятися,
Та не так із тебе, а як із мене, а й з мене, парня, молодого. (двічі)

(Ой дівчино вірно люба, одвертайся од нелюба,
Буду стріляти, буду влучати, як на сизого голуба.

А козаченьку молоденький, єсть у тебе коник вороненький.
Сідлай коня, з'їжджай з двора, ти не твій, я не твоя.

Козак став коника сідлати, із коником розмовляти,
Ой коню мій вороненький, донеси мене до Дунаю,
Стану, гляну, подумаю.

Шо мені робити?
Чи мені втопиться, чи з коника вбиться,
Я й сам, молод, не вгадаю.

Прийми, Боже, душу, щуко-рибонько, тушу,
А ти, річко бистра, а вода чиста, викині кості на сушу.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:01 100	Ой зацвіло чистоє же поле	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	04:01	Ой зацвіло чистоє поле разними цвітами. Ой разними цвітами, Та й заплило ой синьоє й море та все кораблями. А й усе кораблями, Поміж тими ай гордо кораблями матроси гуляли. Матроси гуляли, Вони ж собі та й розкрасную дєвку на ноч підмовляли. На ноч підмовляли, А й пайдьом, пайдьом, та розкрасная дєвко, пайдьом гулять з нами. Пайдьом гулять з нами, Що ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, напоїм, накормим. Напоїм, накормим, А ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, с сабой спать положим. С сабой спать положим, Ой спи, ой спи, та розкрасная дєвко, доспися й до горя. Доспися й до горя, А й прокинулась та й розкрасная дєвка а й вже насеред моря. (Козаченьки, бурлаченьки, вернимось додому! Хоч додому, не додому, та й до мого роду, Було б тоі, красна дєвко,з матросом не знаться! Було б тобі, красна дєвко, з родом розпрощаться!)
0:00 03:36 100	Тече річка невеличка+3	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	03:36	Тече річка невеличка понад осокою, Гей, взяла дівка нові відра, пішла за водою. - двічі Іще води не набрала, стала, постояла, Гей, за козаком зажурилась та й у воду впала. - двічі Біжать люди рятувати, та й кричать: "Рятуйте!", Гей, а дівчина отвічає: "За мной не жалкуйте! - двічі Хоть жалкуйте, не жалкуйте, така моя доля, Гей, полюбила козаченька, при місяцю стоя. - двічі Не я його полюбила, полюбила мати, Гей, тільки мені повеліла на рушничок стати. - двічі Один дала, другий дала, на третьому стала, Гей, а четвертим білесеньким рученьки зв'язала." - двічі
0:00 08:44 100	Жила вдова на роздолі	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	08:44	Жила вдова на роздолі, (двічі) Та не мала же щастя та й до(лі). Тіки мала одну дочку, (двічі) Та й купала же й у медо(чку). Та й купала, поливала, (двічі) Щастя й долі же не вгада(ла). Щастя-долі не вгадала, (двічі) За п'яницю же заміж да(ла). Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі) Йде до дому, жінку ла(є): «Іди, жінко, хоч топися, (двічі) Бо ти мені же не годи(шся)!». Пішла жінка до Дунаю, (двічі) Із Дунаєм розмовля(є): «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Прийми мене же, хазяє(чку)!» На камені ноги мила, (двічі) А з каменя же хвиля зби(ла). А з каменя хвиля збила, (двічі) Щука-риба ухопи(ла). «Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі) А ви, раки, розтерза(йте). А ви, раки, розтерзайте, (двічі) А личенько не займа(йте). Нехай личко умиється, (двічі) Прийде милий подиви(ться)». Прийшов милий до Дунаю, (двічі) Із Дунаєм розмовля(є): «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Верни мою же хазяє(чку). Бо четверо діток маю, (двічі) Ще й до печі же припада(ю). А п'ятоє в повиточку, (двічі) Заклопоче голово(чку)». Нехай плаче, розпов'ється, (двічі) Бо вже неньки не дожде(ться).