Головна
Жила вдова на роздолі

Жила вдова на роздолі

Назва	Жила вдова на роздолі
Жанр	Балада
Мотив	Життя вдови, Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Пияцтво, гуляння, Шлюбні стосунки, Потопання, Родинне життя, Самогубство, Смерть
Дата запису	1 вер. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна
Транскрипція	Катерина Курдіновська
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 5Подобається Поділитися

Жила вдова на роздолі, (двічі)
Та не мала же щастя та й до(лі).

Тіки мала одну дочку, (двічі)
Та й купала же й у медо(чку).

Та й купала, поливала, (двічі)
Щастя й долі же не вгада(ла).

Щастя-долі не вгадала, (двічі)
За п'яницю же заміж да(ла).

Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі)
Йде до дому, жінку ла(є):

«Іди, жінко, хоч топися, (двічі)
Бо ти мені же не годи(шся)!».

Пішла жінка до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Прийми мене же, хазяє(чку)!»

На камені ноги мила, (двічі)
А з каменя же хвиля зби(ла).

А з каменя хвиля збила, (двічі)
Щука-риба ухопи(ла).

«Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі)
А ви, раки, розтерза(йте).

А ви, раки, розтерзайте, (двічі)
А личенько не займа(йте).

Нехай личко умиється, (двічі)
Прийде милий подиви(ться)».

Прийшов милий до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Верни мою же хазяє(чку).

Бо четверо діток маю, (двічі)
Ще й до печі же припада(ю).

А п'ятоє в повиточку, (двічі)
Заклопоче голово(чку)».

Нехай плаче, розпов'ється, (двічі)
Бо вже неньки не дожде(ться).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:08 100	Тече річка невеличка+3	Балада	с. Березівка, Борисівський район	01:08	Тече річка невеличка понад слободою, Взяла дівка нові відра й пішла за водою, Взяла дівка нові відра й пішла за водою. Іще води не набрала, стала й подумала, За миленьким зажурилась, та й у воду впала. Біжить батько, біжить мати і кричать "ратуйте", А дівчина отвічає – за мной не жалкуйте, А дівчина отвічає – за мной не жалкуйте.
0:00 03:59 100	Ой на Вкраїні висока могила	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:59	Ой на Вкраїні висока могила, Ой на могилі червона калина. (двічі) На могилі червона калина, Ой на калині чорний ворон кряче. (двічі) На калині чорний ворон кряче, Ой на чужбині сиротина плаче: (двічі) "Я й недавно сиротою стала, Ой багато горенька й узнала. (двічі) Ой казали мені вражі люде: "Вийди заміж - добре тобі буде". (двічі) А я людську воленьку ввольнила, Вийшла заміж, головку втопила. (двічі) Ой, утопила в глибоку криницю, Вийшла заміж за горьку п'яницю. (двічі) Шо п’яниця все п'є та гуляє, А прийде додому - як не б'є, то лає. (двічі) Сам лягає у кроваті спати, Мене заставляє голубів ганяти. (двічі) Ой не літайте, голуби, по хаті, Та й не розбудіте милого з кроваті. (двічі) А я знаю, коли розбудити, Ой як стане сонечко сходити. (двічі) Уставай, Ваня, моє милування, Вже готове для тебе вмивання. (двічі) Шо вода в тазочку та ще й у садочку, Рушничок біленький висить на кілочку. (двічі) Стоять тобі вареники в маслі. Стоїть тобі горілочка в пляшці. (двічі) А єсть тобі білі паляниці, Задля тебе, горкого п'яниці. (двічі) Став Ваня з кроваті вставати, Стала його мила в вікно вилітати. (двічі) "Ой чого ж ти, мила, в вікно вилітаєш, Хіба ж ти моїх жартів не приймаєш?" (двічі) "Ой як би ж я та жарти приймала, То вже б давно в могилі лежала". (двічі)
0:00 03:37 100	Та Марусина по бережку ходить	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:37	Та Марусина по бережку ходить, А за нею вітер хвилю го(нить). А Марусина на хвилю ступила, Мати сина силой ожени(ла). А мати сина силой оженила, На третій день невістку суди(ла). "Ой ти, мати, порадниця в хаті, Порадь мене чим жінку кара(ти). "Та іди, сину, на ярмарок пішки, Купи, сину, дротянії ві(шки). А купи, сину, дротяну нагайку Та й бий, синку, з вечера до ра(нку)". А що з вечера коморя гриміла, А з-пів ночі мила одубі(ла). "Ой ти ж, мати, порадниця в хаті, А порадила чим жінку кара(ти). Ой порадила чим жінку карати, Порадь мене де жінку схова(ти)". "А й зорви, сину, в коморі мостовину Та й поховай чужую дити(ну)".