Ой мати ж ти, мати
До пошукуНазва | Ой мати ж ти, мати |
---|---|
Жанр | Балада |
Мотив | Вбивство, Військові походи, бої, Нещаслива доля, Родинне життя, Розлука, Смерть, Отруєння |
Дата запису | 1 вер. 1990 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський, В. М. Осадча, С. А. Крейт, О. Б. Прядкіна |
Транскрипція | К. О. Курдіновська |
Ноти | Завантажити файл PDF |
Аудіо файл |

Ой мати ж ти, мати, мати Василина,
Ой нашо ж ти рано сина оженила. (двічі)
Ой нашо ж ти рано сина оженила,
Ой на третій день невістку судила. (двічі)
Ой на третій день невістку судила,
Молодого сина в похід нарядила. (двічі)
Молодого сина в похід нарядила,
Нелюбу невістку стадо коней пасти. (двічі)
А невісточка ж пасе, пасе, завертає,
Та все теє стадо слізьми обливає. (двічі)
«Стадо ж моє стадо, стадо воронноє,
Життя моє горке та ще й молодоє. (двічі)
Ой пасіться ж, коні, коні вороннії,
Ой пройшли мої літа молодії. (двічі)
Ой їжте, коні, зеленую травку,
Ой пийте, коні, холодную воду. (двічі)
Ой пийте, коні, холодную воду,
Ой поки прийде мій милий з походу". (двічі)
А мій милий не довго барився,
На восьмий годочок назад воротився. (двічі)
На восьмий годочок назад воротився
Та й за свою милу зразу ухватився. (двічі)
«Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти,
Та й ходім же, мила, до матері в гості». (двічі)
Що син до матері із гостинцями,
А мати до сина та із радощами. (двічі)
Сина ж посадила за тесовий стіл,
Нелюбо невістко, у порогах постій. (двічі)
Що синові налила та й зеленого вина,
Нелюбій невістці чемериці дала. (двічі)
А милий з милою вірненько любились,
Вони тим же ядом та й переділились. (двічі)
«Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці,
Шоб нас поховали та й у парочці. (двічі)
Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці,
Шоб нас поховали в одній труночці». (двічі)
Що син умер у суботоньку,
Нелюба невістка у неділеньку. (двічі)
Сина ж поховали та й під церквою,
Нелюбу невістку під оградою. (двічі)
На синові посадили червону калину,
Нелюбій невістці суху тополину. (двічі)
А вєточка за вєточку зачіпається,
А мати за дітьми побивається: (двічі)
«Ой як би ж я знала та й не чарувала б,
Із своїми дітками віку б доживала». (двічі)