Та стелись, стелись, та й барвіночку
Назва | Та стелись, стелись, та й барвіночку |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Кохання |
Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
Місце запису | с. Терни, Лубенський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Карпова Марія Федорівна (1919), Шаманенко Ганна Федорівна (1919), Любич Марія Митрофанівна (1927), Любич Марія Павлівна (1920), Малешко Ганна Єгорівна (1924), Маніца Дарія Павлівна (1927), Науменко Ганна Володимирівна (1931), Шаповал Марія Федосіївна (1927) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Юлія Лузан |
Слухати аудіо
Та стелись, стелись, та й барвіночку, не корінем – листом.
Не коренем – листом,
Та викликає ой, парень дівку, не голосом – свистом.
Не голосом – свистом,
Та чи ти чула, ой, дівчинонько, як я тебе кликав?
Як я тебе ж кликав,
Та через твоє, ой, подвір’ячко сивим конем їхав.
Та хоть я чула, та хоть не чула, не обзивалася.
Не обзивалася,
Та темна нічка, ой Петрівочка, іти боялася.
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Сади мої, та садочки зелененькі | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 02:41 |
Сади мої, та й садочки зелененькі, Рано цвіли та й пізно й опадали, Любив милий, а січас він спокидає, Мимо ходе та й у гості не заходе, Хоч і зайде, так недовго він гостює, Усю ночку та й зо мною протаскує, Долго, долго та й білого свєту нєту, Ой как стало та й на зорькє заніматься, Став мой милий та й в дороженьку збираться, «Єсть у мене та й жена ж молодая, | |||
Ой там на горі, ой там на крутій | Пісні з особистого та родинного життя | с. Терни, Лубенський район | 02:44 |
Ой там на горі, ой там на крутій,
| |||
Та стелись, стелись та й барвіночок | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:59 |
Та й стелись, стелись, та й барвіночок, Не кореном – листом. Не голосом – свистом, Як я тебе кликав Сивим конем їхав. Не обзивалася. Не сподівалася. Зозулі не чула. |