Та посилає ой пан-хазяїн
Назва | Та посилає ой пан-хазяїн |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Наймитська |
Мотив | Нещаслива доля, Сільськогосподарська робота, Важка праця |
Дата запису | 5 вер. 1992 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Волик Поліна Іванівна (1936) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
...............................
Та посилає ой пан-хазяїн,
А й у поле й орати.
Ой у поле орати,
Та дає йому ой пару волів
Ше й батіг поганяти.
Ше й батіг поганяти,
Та оре наймит, та оре бідний,
Ой на шлях поглядає.
Ой на шлях поглядає,
Та усі люди а обід несуть,
А хазяйки немає.
Ой хазяйки немає,
Та доора…
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
На горі берьоза | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:50 |
На горі берьоза, ой на горі кудрява, Хто йде, не минає – березу ламає, Горе тому жити, шо жінки не має, Вийду за ворота – травка зеленіє, За хорошим мужом жінка молодіє, | |||
Що й учора ой за неділенька була | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:55 |
Що й учора за неділенька була, Шо дівчина ой на улиці не була, Мабуть, вона ой мале дитя зродила, «Пливи, пливи, ой, мале дитя, ріками, Пливи, пливи, ой, мале дитя, ставками, Було б гулять ой, як заплетена коса, А тепер же ой розпущьоні волоса, Не слухала ой ні матінки й ні отца, Я думала, ой що й Ванюша парочка, Я ж думала,а й шо Ванюша чоловік, | |||
Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:57 |
Калина-малина над лугом стояла, Чого ж ти, калина, рано присов'яла, Суші не боюся, дощу не бажаю, Ой умру я, мила, а ти будеш жива, Шо моя могила в степу при дорозі, В степу при дорозі жито половіє, Шо я теє жито та й повижинаю, Шо я тую травку та й повириваю, А я ж ту могилу сама розкопаю, Із милого кості та й повибираю, Шовковим платочком поперетираю, Жовтеньким пісочком попересипаю, |