На горі берьоза
| Назва | На горі берьоза |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Перелюб, Шлюбні стосунки |
| Дата запису | 6 січ. 1990 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
| Збирачi | Дмитро Лебединський, Геннадій Димшиць, Леонід Котохін, Віра Осадча |
| Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
На горі берьоза, ой на горі кудрява,
Ой хто йде, не минає, берьозу лама(є). (двічі)
Хто йде, не минає – березу ламає,
Ой горе тому жити, шо жінки не ма(є). (двічі)
Горе тому жити, шо жінки не має,
А й а ще найгіркіше, хто дві-три коха(є). (двічі)
Вийду за ворота – травка зеленіє,
Ой за хорошим мужом жінка молоді(є). (двічі)
За хорошим мужом жінка молодіє,
За розсукиним сином з личенька марні(є). (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой верба, верба й кудрявая | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:20 |
Ой верба, верба й кудрявая, Завила мені ой густа лоза, Ой пропив коня та й вороного, А я ж, молода, й протів його, Несу таляра ой золотого, Ой не раз, не два та викупала, Крізь віконечко ой утікала, В вишневім саду ночувала, Що соловейко все тьох та й тьох. А зозулина ой куку, куку, | ||
| Та посилає ой пан-хазяїн | Пісні з особистого та родинного життя
1
Наймитські | с. Клюшниківка, Миргородський район | 01:47 |
............................... Ой у поле орати, Ше й батіг поганяти, Ой на шлях поглядає, Ой хазяйки немає, | ||
| Ой як жила я сім год удовою | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 04:43 |
Ой я жила я сім год удовою Превраїли превражії люди: А я людську воленьку ввольнила, Утопила головоньку в глибоку криницю, Та й не знала як з миленьким жити, Та й забула людей розпитати, «Уставай же, милий, моє милування, Та й уже ж тобі водиця в кубочку, Та й уже тобі варенички в маслі Як став милий з постелі вставати, «Ой як же ти, мила, та й норови знала, «Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала, Шо я твоїй ненці головоньку й ськала, «Шо й у мене син – червона калина, |