Ой усі зорі піднялися

Ой, усі зорі піднялися, ой, а місяць підбився,
Ой, усі хлопці на вулиці, ой, а мій опізнився,
Ой, усі хлопці на вулиці, ой, а мій опізни(вся).


Ой, чого, чого запізнився, ой, що дома немає,
Ой, в чистому полі край Дунаю, ой, коня напуває,
Ой, в чистому полі край Дунаю, ой, коня ж напу(ває).


Ой, а кінь ірже й води не п’є, та й дороженьку ж чує,
Ой, десь мій милий, чорнобривий, ой, з другою й ночує,
Ой, десь мій милий, чорнобривий, ой, з другою й но(чує).


Ой, ночуй, ночуй, розсукин син, ой, ночуй, обнімайся,
Ой, а до мене молодої, ой, повік не являйся,
Ой, а до мене молодої, ой, повік не явля(йся).

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:35
100
Ходила, блудила по зельоному саду
Пісні з особистого та родинного життя
с. Добропілля, Валківський район02:35

Ходила, блудила по зельоному саду,
Щипала й ламала сад зельоной, виноград.

Щипала ж, ламала сад зельоной, виноград,
Кидала й бросала миленькому на кровать.

Ой кидала ж, бросала миленькому й на кровать,
Чи спиш ти, мой милой, ой чи так ти ж лежиш?

Ой чи ти ж милий спиш, ой чи так ти лежиш?
Задумав жениться, а мене бросаєш?

Ой задумав жениться, а мене бросаєш?
Женись, Бог з тобою, та бери кого хоч.

Ой женись, Бог з тобою, ой бери кого хоч,
Берьош ти красиву, та й не краще й од міня.

Ой берьош ти красиву, ой не краще й од міня,
Берьош ти багату, не багаче й од міня.

0:00 02:45
100
Ой орав мій миленький
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район02:45

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).

0:00 02:14
100
Ой орав мій миленький
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район02:14

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).