Ой сорву, сорву я та й з рози цвіточок

Ой, сорву, сорву я та й з рози цвіточок,
Та й позастеляю, ой, милого слідочок,
Та й позастеляю, ой, милого слідо(чок).


Щоб роса й не впала, пташки не ходили.
Щоб мого милого, ой, другі не любили.
Щоб мого милого, ой, другі не люби(ли).


Вони полюбили, ше й причарували,
Несольоной рибки, ой, вечерять давали,
Несольоной рибки, ой, вечерять дава(ли).


Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся,
Якщо нежонатий, ой, з нами й оставайся,
Якщо нежонатий, ой, з нами остава(йся).


Жонатий, жонатий, та ше й діток двоє,
Розривають серце, ой, начетверо моє,
Розривають серце, ой, начетверо моє.


Я жінку заріжу, діток порубаю,
А з тобою, Галю, ой, в саду погуляю,
А з тобою, Галю, ой, в саду погу(ляю).


(Налетіли гуси з далекого краю,
Чи ви з того краю, шо я жінку маю?)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:39
100
Тиха, тиха на дворі погода
Пісні з особистого та родинного життя
с. Кутьківка, Дворічанський район02:39

Тиха, тиха на дворі погода,
Нема мого милого з похода,
Нема мого милого з похода.


А ще тихша погодонька буде,
Як мій милой з похода прибуде,
Як мій милой з похода прибуде.


Іде милий, іде й у дорозі,
Стоїть мила з дитям на порозі,
Стоїть мила з дитям на порозі.


– Здраствуй, мила, здраствуй, чорнобрива,
Чия в тебе на руках дитина?
Чия в тебе на руках дитина?


(– Проходила циганочка вранці,
Та й забула дитину на лавці.


– Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,
Не такая циганська дитина.


У циганів дитина чорнява,
А у тебе на руках білява.


– Ходім, милий, ходімо до хати,
Буду тобі всю правду казати.


– Ночував у мене козак аж три ночі.
Та й оставив свої карі очі.


– Ходім, мила, ходімо до хати,
Буду тебе, мила, катувати.)

0:00 03:06
100
​Шуміла ліщина, шумів темний гай
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Лозовівка, Старобільський район03:06

Шуміла ліщина, шумів темний гай, (двічі)
Вродливу дівчину козак покохав.

“Якщо ж ти бажаєш моєї краси, (двічі)
Візьми в мами серце, мені принеси!”

Три дня і три ночі козак сумував, (двічі)
Четвертої ночі він серце виймав.

Як вийняв він серце, упав та й лежить, (двічі)
А мамине серце за сином болить.

“Вставай же, синочку, вставай, не лежи,
Бери моє серце, дівчині неси!”

Прийшов до дівчини, низенько вклонивсь, (двічі)
“Чого ж ти бажала, того я й добивсь!”

“Козаче, соколе, що ж ти наробив? (двічі)
Я пожартувала – ти неньку згубив!”

Шуміла ліщина, шумів темний гай, (двічі)
Вродливу дівчину козак покидав.

0:00 02:30
100
Та й понад нашим яром
Пісні з особистого та родинного життя
с. Кутьківка, Дворічанський район02:30

Та й понад нашим яром,
Ой, пшениченька ланом, горою й овес.


Горою овес,
Та й чом не до любові, ой, чом не до розмови,
Мій милой, живеш?


Мой милой живеш,
Та й по вулицям ходиш, ой, пісеньку співаєш,
Голос подаєш.


Голос подаєш.
Та й обсади ж ти, мила, ой, голубочка сива,
Вишеньками двір.


Вишеньками двір.
А як я вже й садила, ой, як же й поливала,
Не, не приймається.