Головна
Тиха, тиха на дворі погода

Тиха, тиха на дворі погода

Назва	Тиха, тиха на дворі погода
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Військові походи, бої, Зрада, Перелюб, Позашлюбна дитина
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Кутьківка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Величко Н.С. (1921), Дмитренко Ганна Марківна (невід.), Крейдун М.Б. (1920), Пономарьова В.П. (1924), Таран Любов Олексіївна (невід.), Шутько Л.Д. (невід.), Гайворонська Віра Марківна (невід.)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Тиха, тиха на дворі погода,
Нема мого милого з похода,
Нема мого милого з похода.

А ще тихша погодонька буде,
Як мій милой з похода прибуде,
Як мій милой з похода прибуде.

Іде милий, іде й у дорозі,
Стоїть мила з дитям на порозі,
Стоїть мила з дитям на порозі.

– Здраствуй, мила, здраствуй, чорнобрива,
Чия в тебе на руках дитина?
Чия в тебе на руках дитина?

(– Проходила циганочка вранці,
Та й забула дитину на лавці.

– Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива,
Не такая циганська дитина.

У циганів дитина чорнява,
А у тебе на руках білява.

– Ходім, милий, ходімо до хати,
Буду тобі всю правду казати.

– Ночував у мене козак аж три ночі.
Та й оставив свої карі очі.

– Ходім, мила, ходімо до хати,
Буду тебе, мила, катувати.)

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:51 100	Ой сорву, сорву я та й з рози цвіточок	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	03:51	Ой, сорву, сорву я та й з рози цвіточок, Та й позастеляю, ой, милого слідочок, Та й позастеляю, ой, милого слідо(чок). Щоб роса й не впала, пташки не ходили. Щоб мого милого, ой, другі не любили. Щоб мого милого, ой, другі не люби(ли). Вони полюбили, ше й причарували, Несольоной рибки, ой, вечерять давали, Несольоной рибки, ой, вечерять дава(ли). Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся, Якщо нежонатий, ой, з нами й оставайся, Якщо нежонатий, ой, з нами остава(йся). Жонатий, жонатий, та ше й діток двоє, Розривають серце, ой, начетверо моє, Розривають серце, ой, начетверо моє. Я жінку заріжу, діток порубаю, А з тобою, Галю, ой, в саду погуляю, А з тобою, Галю, ой, в саду погу(ляю). (Налетіли гуси з далекого краю, Чи ви з того краю, шо я жінку маю?)
0:00 03:29 100	Тиха, тиха на дворі погода	Пісні з особистого та родинного життя	сел. Печеніги, Чугуївський район	03:29	Тиха, тиха на дворі погода, Нема мого милого з походу. (двічі) Іще тихша погодонька буде, Як мій милий з походу прибуде. (двічі) Іде милий, іде по дорозі, Стріча милу з дитям на порозі. (двічі) – Здоров, мила, здоров, чорнобрива, Чия в тебе на руках дитина? (двічі) – Була в мене циганка уранці, Та й забула дитину на лавці. (двічі) – Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива, Не такая циганська дитина. (двічі) А в циганки дитина чорнява, А у тебе на руках білява. (двічі) – Був у мене козак опівночі, Та й оставив свої карі очі. (двічі)
0:00 04:08 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:08	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).