Цифровий архів фольклору

Братіку, сокільчику,
Братіку, сокільчику,
Сядь собі на стільчику,
Не віддавай сестри за півзолото(го),
Проси червоного від зятя молодо(го),
Від зятя молодого, від поїзда йо(го).

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона виряжала сина й у солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочки додому вернися. (двічі)

Я думала, синку, восени женити,
А ти їдеш, синку, в салдати служити. (двічі)

Я ж думала, синку, що то ворон кряче,
А то за тобою дівчинонька плаче. (двічі)

Ой посію сім рядів гарбузів,
Ой посію сім рядів гарбузів,
Ой гарбузів, гарбузів, сім рядів гарбузів,
Ой гарбузів, гарбузів, сім рядів гарбузів.

Там стояло сім рядів парубків,
Там стояло сім рядів парубків,
Ой парубків, парубків, сім рядів парубків,
Ой парубків, парубків, сім рядів парубків.

Один парубок попереду стояв,
Один парубок попереду стояв,
Ой стояв, стояв, стояв, попереду стояв,
Ой стояв, стояв, стояв, попереду стояв.

Він дівчину за рученьку держав,
Він дівчину за рученьку держав,
Ой держав, держав, держав, за рученьку держав,
Ой держав, держав, держав, за рученьку держав.

Ти дівчино, ти голубка моя,
Ти дівчино, ти голубка моя,
Ой моя, моя, моя, ти голубка моя,
Ой моя, моя, моя, ти голубка моя.

Що ж ти мені та й за чари дала?
Що ж ти мені та й за чари дала?
Ой дала, дала, дала, та й за чари дала?
Ой дала, дала, дала, та й за чари дала?

Дала чари у стаканчику,
Дала чари у стаканчику,
Ой чику, чику, чику, чику, у стаканчику,
Ой чику, чику, чику, чику, у стаканчику.

Ой калина, ти моя малина, чом ти рано розцвіла,
Ой калина, ти моя малина, чом ти рано розцвіла?

Не в ту пору, не в те время мати сина родила,
Не в ту ж пору, не в те время мати сина родила.

Вона його спородила, ще й в солдати нарікла,
Вона його спородила, ще й в солдати нарікла.

Взяла його за рученьку, до прийому привела,
Взяла його за рученьку, до прийому привела.

Прийомщики, голубчики, прийміть сина-сокола,
Прийомщики, голубчики, прийміть сина-сокола.

Та й оббройте русі кудрі з потилиці до лоба,
Та й оббройте русі кудрі з потилиці до лоба.

Ой постойтє, ви мєня нє бройтє, поки мамєнька прийдьот,
Ой постойтє, ви мєня нє бройтє, поки мамєнька прийдьот.

Вона ж мої русі кудрі всє слєзами й обольйот,
Вона ж мої русі кудрі всє й сльозами обольйот.

Понад лугом зелененьким (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Вона брала-вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Там Василько сіно косить, (двічі)
Тонкий голос переносить. (двічі)

Бросив косу додолоньку, (двічі)
А сам пішов додомоньку. (двічі)

Ой ти дубе кучерявий, лист на тобі рясен.

Лист на тобі рясен,
Ой ти парень харош, бравий. словами прекрасен.

Словами прекрасен,
Слова твоої ласкавії, а проклята думка.

А проклята думка,
Була ж би я полетіла, як сизая голубка.

Як сиза голубка,
Гула-гула голубонька, полетіла в поле.

Покриванка плаче,
Чого ж вона хоче?
Покриваться хоче,
Не так покриваться,
Як поцелуватись!

Косарі косять, а вітер повіває,
Шолкова трава на косу й налягає.

Шолкова трава на косу налягає,
Поміж той травой галочка й пролітає.

Скажи галочка, де мій же миленький?
А твій же милий в лузі під вербою.

Ой під тим дубом, під дубиною,
Там сидів голуб з голубино(ю). (двічі)

Вони сиділи, парувалися,
Правим крилечком обнімали(ся). (двічі)

Ой десь не взявся охотник з поля,
Убив голуба, голубка вдо(ва). (двічі)

Узяв голубку під праву полу,
Приніс додому, пустив додо(лу). (двічі)

Дав їй їсти ярой пшениці,
Ярой пшениці, стакан води(ці). (двічі)

Не буду їсти, не буду пити,
Нема голуба, ні з ким дружи(ти). (двічі)

Поза лугом зелененьким (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Вона брала, вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Тонкий голос, голосочок, (двічі)
Через Дон та й у лісочок. (двічі)

Там Василько сіно косе, (двічі)
Тонкий голос переносе. (двічі)

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Та й сім год по Криму, сім год по Криму.

Та не случалася та й причинонька,
Та ізроду єму, ізроду єму, ізроду єму.

Та й над битою же, та дорогою,
Та воли пасучи, воли пасучи.

(далі текст, записаний у тому ж селі в 1991 р.)
Та прислучилася та й причинонька,
Та й із Криму йдучи, із Криму йдучи.

Та й сірі ж воли та й похромали,
Та й чумак больной став, чумак больной став.

Та й болять ручки, та й болять ножки,
Та й болить голова, болить голова.

Та й бідна ж моя, та й голівонька,
Що товариша нема, товариша нема.)

Із-за гори та й вітер повіває,
Мати же дочку же, ой, про життя пита(є).

Вона мати, ой, про життя питає,
Спитай, мати же, ой, сірого вутя(ти).

Спитай, мати, ой, сірого й вутяти,
Сіре же вутя же, ой, на морі ночу(є).

Сіре вутя, ой, на морі ночує,
Воно же моє же ой, все горечко чу(є).

(Перве горе – свекруха лиха,
Друге горе – дитина мала,
Третє горе - мой милий ревнивий,
Їде у поле орати,
Бере мене волів поганяти.
Ой соб, воли, цабе, сірі, ой цабе, половії,

.....).