Що й на горі чорний ворон кряче
| Назва | Що й на горі чорний ворон кряче |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Сирітські |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя, Сирітське життя, Чужина, Домашнє насильство |
| Дата запису | 2 лип. 1990 р. |
| Місце запису | с. Балтазарівка, Чаплинський район, Херсонська обл., Україна, Північне Причорноморʼя |
| Виконавці | Носко Віра Давидівна (1922) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
| Транскрипція | Ілько Закіров |
Слухати аудіо
Що й на горі чорний ворон кряче,
На чужбині сиротина плаче.
Я ж недавно сиротою стала,
А багато горенька зазнала.
(Г)ох і багато горенька зазнал(а).
Ой та казали мині добри люди,
Пойди, дівко, замуж – легше тобі буде. (двічі)
(А я ж людям... волиньку ввольнила,
....
....бо спить милой на бєлой кроваті,
.....
Вставай, вставай сизой голубчик,
Вже твоє вмивання в вишневім садочку,
А втирання - рушник на кілочку,
Ой став милий з постелі вставати,
Стала його мила в вікно вилітати.
...
Ой чи ти моїх, мила, норовів не знаєш?
Ой якби я твої норовочки знала,
То б давно я в могилі лежала.)