Головна
Що й на горі чорний ворон кряче

Що й на горі чорний ворон кряче

Назва	Що й на горі чорний ворон кряче
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Сирітські
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Сирітське життя, Чужина, Домашнє насильство
Дата запису	2 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Балтазарівка, Чаплинський район, Херсонська обл., Україна, Північне Причорноморʼя
Виконавці	Носко Віра Давидівна (1922)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Ілько Закіров

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Що й на горі чорний ворон кряче,
На чужбині сиротина плаче.

Я ж недавно сиротою стала,
А багато горенька зазнала.
(Г)ох і багато горенька зазнал(а).

Ой та казали мині добри люди,
Пойди, дівко, замуж – легше тобі буде. (двічі)

(А я ж людям... волиньку ввольнила,
....
....бо спить милой на бєлой кроваті,
.....

Вставай, вставай сизой голубчик,
Вже твоє вмивання в вишневім садочку,
А втирання - рушник на кілочку,
Ой став милий з постелі вставати,
Стала його мила в вікно вилітати.
...
Ой чи ти моїх, мила, норовів не знаєш?
Ой якби я твої норовочки знала,
То б давно я в могилі лежала.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:20 100	А всі гори зеленіють	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сирітські	м. Антрацит, Ровеньківський район	03:20	А всі гори зеленіють, ой всі гори зеленіють, Тільки одна гора чор(на). Тільки одна гора чорна, (двічі) Де сіяла бідна вдо(ва). Де сіяла, волочила, (двічі) Слізоньками примочи(ла). Десь взялася чорна хмара, (двічі) Голівонько ж моя й бідна. Та й упала зіма біла, (двічі) Голівонько ж моя й бідна. Де ж я буду зімувати, (двічі) Своїх діток годува(ти)? «Ой, братіку-соколоньку, (двічі) Прийми ж мене на зімонь(ку)». «Ой, сестричко-перепілко, (двічі) Коли ж в тебе діток скілько?» «Ой, братіку, не лякайся, (двічі) Моїх діток не цурай(ся). Як ти сядеш обідати, (двічі) То я своїх діток вишлю. Ідіть, діти, ідіть з хати, (двічі) Сяде дядько обідати. Не так дядько, як дядина, (двічі) Вона сичіть, як гадина». Поки дядько пообіда (двічі) Діти батька одвідають. «Встаньте, тату, встаньте з ями, (двічі) Горе жити коло мами. Встаньте, тату, встаньте з гробу, (двічі) Горе жити коло роду».
0:00 03:03 100	Ой по полю жито пополам з травою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Балтазарівка, Чаплинський район	03:03	Ой по полю жито пополам з травою, Чи будеш журитись, матінко, за мною? Ой буду журиться, ще й серденько в‘яне, А хто ж мене, моя доню, до смерті догляне? Гарно скрипка грає, бубон вибиває – Мати рідну дочку заміж виряжає. Гарно скрипка грає, ще й міднії труби – Мати дочку виряжає, там де чужі люди. Оставляю мамо найменшого брата: Буде в тебе, моя мамо, невесела хата. Буде в тебе, мамо, невесела хата, Не будуть ходити хлопці ще й дівчата. Згадай мене, мамо, хоч раз у вівторок, А я тебе ізгадаю на день разів сорок. Згадай мене, мамо, в неділю встаючи, А я тебе ізгадаю, дрібні сльози ллючи. (двічі)
0:00 01:54 100	Ой гаю, мій гаю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка Каховський район	01:54	Ой, гаю, ти гаю, густий – ни прогляну, Чом на тобі, дубе, ой листя-, листячка нема? А листячка немає, вітер ни колише, Що брат до сестриці, ой рідко, рідко пісьма пиш(е). А він пише-пише, в пісьмі він питає: ー Чи привикла, сестро, ой у чу-, й у чужому кра(ї)? Ой привикла, ни привикла – буду привикати, Я в розкошах жила, ой треба, треба горе знат(и). А пусти ж мене, милий, до броду по воду, До броду по воду, ой до рі-, до рідного ро(ду). А не пустю ж я, мила, до броду по воду, Бо ти вси, ой, накажиш та й своє-, та й своєму род(у). А бодай же, мій милий, гадина сучала, Щоб я своєму роду правди, правди не сказала.