Цифровий архів фольклору

Ой у полі а криниченька же
Ой на чотирі зво(ди).

На чотирі зводи.
Ой там напували а три козаки же
Ой воронії ко(ні).

Воронії коні.
Та й ісписали, ой змалювали же
А й дівці чорнії бро(ви).

Дівці чорні брови.
Один пише та й на бумазі же,
А другий на кита(йці).

Другий на китайці.
А третий каже: "Та передайте же,
Ой дівчині-коха(нці).

Дівчині-коханці.
Нехай вона знає же,
Та й з другим не гуля(є).

3 другим не гуляє.
Ой нехай вона чує же,
З другим не ночу(є)".

Чом ти, Галю, сумна ходиш і не чуть твоїх речей,
Раньше була щебетала, як у саду соловей. (двічі)

Соловейко-канарейко, ти пташечка лісова,
Сядь на вєтку, сядь на другу, передай, милий, слова. (двічі)

Не ходи зеленим лугом, не топчи зелений луг,
Не суши мого серденька, не люби моїх подруг. (двічі)

Я ходив зеленим лугом, і топтав зелений луг,
Я сушив твоє серденько, полюбив одну з подруг. (двічі)

Лєнта бантом, лєнта бантом, ой нашо ж ти розв'язав?
Ми з тобою лягли тайно, нащо людям розказав? (двічі)

Ходив я по полю, ходив я, блукав,
Назавтра на утро в темницю попав
Та раз там-ті та раз та два,
Назавтра на утро в темницю попав.

Сижу я в темниці, в темниці темно,
Ко мнє прилітає орьол молодой,
Та раз там-ті та раз та два,
Ко мнє прилітає орьол молодой.

Ко мнє прилітає орьол молодой,
Он криллями машет, говорить со мной,
Та раз там-ті та раз та два,
Он криллями машет, говорить со мной:

"Товариш, товариш, давай улетьом
Дальоко, дальоко за сині моря,
Та раз там-ті та раз та два,
Дальоко, дальоко за сині моря.

Ой там, за морями стоїть мать родна,
Вона горько плаче, сина вговоря,
Та раз там-ті та раз та два,
Вона горько плаче, сина вговоря:

"Ой, сину ж ти, сину, шо ти наробив,
Що батька зарєзав, а брата убив,
Та раз там-ті та раз та два,
Що батька зарєзав, а брата убив?".

Ой у полі, в полі, в широкім роздолі,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Там стояла сосна, невеличка зросла,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А на тій же сосні пташка сиділа,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Пташка сиділа, кору дзьобала,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Десь узявся молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ружжо заряжає, пташку стріляє,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ой, не стріляй, молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Бо буде на тебе дробний дощик іти,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Дробен дощик іти ще й метелиця мести,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А я свою милу крилечками вкрию,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ой сів пугач на могилі, та й крикнув він: "Пугу!"
Ой ще й серце козацькеє а й не збоїться тугу.

Наші шаблі поржавіли, мушкети без курків,
А й ще й серце козацькеє а й не збоїться турків.

Панували на Вкраїні, а тепер не будем,
Того щастя, тії слави повік не забудем!

Що й на річці, на Йордані, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

Там Пречиста ризи прала, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

А поправши вивісила на ялині, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

Де взялися ж анголята, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

Усі небеса ж розтворились, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрій вечір!

Щедрій вечір, щедрій вечір ще й добрій вечір!

Котику біленький,
Котику сіренький,
Ідіть до нас ночувати,
Нам дитятко забавляти,
Е-е, е-е, е!

Коту, коту, коточок,
Заховався в куточок,
Тілько й видно хвосточок,
Треба ж його знайти,
І з його шубку зняти,
Та й Іванка укривати.

Шо й у його домі та за його столом,
Щедрій вечер, ой, добрій вечір!

Та й за його столом сидить Петро з Богом,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Ой, дай, Петре, золотиї клю(чі),
Одімкнути рай і пекло,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Випустити всі праведні душі,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й однії душі та й не випускати,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Ой одна да душа согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Що у п’ятницю проспівала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в суботу не вмивалась,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в неділю рано поснідала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Отця, неньку налаяла,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Та не лаяла – тільки подумала,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й то вона согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Добрий ве(чір)!

Із-за гори а й вітрець повіває,
Мати дочку та й про життя пита(є).

Спитай, мати, ой сірого ой утяти же,
Сіре й утя та й на морі ночу(є).

Воно ж мале а й на морі ой ночує,
Воно ж моє та все горенько чу(є).

Перве горе - а й дитина ой малая,
Друге горе - ой свекруха лиха(я).

Друге горе - ой свекруха ой лихая,
Третє горе - та й мой милой ревни(вій).

Що він їде а й у поле й орати,
Мене бере та й волів ой поганя(ти).

Ой гей, воли, а й сірі, половії,
Де ділися та й літа й молодії?

Та петрівочка та мала нічка,
Не виспапася наша діво(чка).

Та до череди гнала, та задрімала,
На пеньки ніжки позбива(ла).

На пеньки ніжки та позбивала,
На терен очі повийма(ла).

На возмор'ї ми стояли, на германськом бережку да
На возмор'ї ми стояли на германськом бережку.

А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна да
А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна.

Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов да
Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов.

А з-под етого тумана враг-германець подойшов да
А з-под етого тумана враг-германець подойшов.

Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом да
Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом.

Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик да
Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик.

Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом да
Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом.

Гуси, нате вам на гніздо,
Шоб ви виздихали на Різдво!

Куй, куй, чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подаси молотка,
Не підкую чобітка.

Криничка, криничка,
Холодна водичка,
Криничка, криничка,
Тепленька водичка.
Тьфу, тьфу, тьфу!

А я на Йвана ягід нарвала,
А я на Петра пирогів напекла…

Меланія рум’янія,
Меланія пребагата,

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібла, злата,

Дала на церкву срібла, злата,
Вона давала, прибавляла,

Вона давала, прибавляла,
Нищих, убога наділяла,

Нищих, убога наділяла,
Наділяла, прибавляла,

Наділяла, прибавляла,
Прибав, Боже, многая літа,

Прибав, Боже, многая літа,
Цьому пану чоловіку,

Цьому пану чоловіку,
Його жені ще й діточкам,

Його жені ще й діточкам,
Малим синочкам ще й дочечкам!

Рости, лобода, вище города,
Рости, зелена, вище дерева,
А в первім віконці Танюша як сонце...

Чи дома, дома, пан-господар?
А я знаю, шо він дома.

А я знаю, що він дома,
Сидить він же кінець столу.

Сидить же він кінець столу,
А на йому шуба люба.

А на йому шуба люба,
А на той шубі ще й поясочок.