Цифровий архів фольклору

Як зійдемось, подруженьки,
Де вчора стояли,
Бо вже наші василечки
Й од сонця пов’ял(и).

Нехай в’януть, нехай в’януть,
Нехай повсихають,
Як зійдемось до купоньки
Вони повстава(ють).

Зійдемося до купочки,
Напнем холодочок,
Шоб не падав наш біленький,
Голубий цвіто(чок).

Я дівчинка маненька,
В мене спідничка рябенька,
Чобітки коркові,
Будьте з празничком здорові!

Наша мати зажурилася,

Наша мати зажурилася,
Що й коморка спорожнила(ся).

Чужа мати звеселилася,

Чужа мати звеселилася,
Що й комора наповнила(ся).

Ой гук, мати, гук, де козаки йдут,
І веселая та й дорі(о)женька, куди вони йдут.

Куди вони йдуть, там бори гудут,
І під білою та й березою отамана ждут.

Ой зав'яжи, ненько ж моя, чорним платком очі,
Та й поведи ж, та й утопи темненької но(чі).

Як вестимеш, ненько моя, не давай кричати,
Шоб не бігли сусідоньки мене ратува(ти).

Як вестимеш, ненько моя, станеш коло тину,
"Не дивуйтесь, сусідоньки, я свою й дити(ну)."

Ой ну-ну-ну, дитя, спати,

Пішла мати до роду гулят (и),

Та й казала: не буду бариться,

Та принесу дитині гостин (ця).

Не крюкайте, рябі жаби,
В густім очереті,
Не сідайте, вражі сини,
Пізно й вечеря(ти).

Як сядете вечеряти,
То беріть потрошку,
Зачуєте й голосочок,
То кидайте лож(ку).

Торох, торох, сію горох,
Гороху потрошку,
Утоптали чужі хлопці
А до нас дорожку.

Не так вони й утоптали,
Як кіньми й убили,
Бодай же ви не діждали,
Щоб ми вас любили.

Ой, ти синенький та пролісочку,
Чи й гарно тобі же й у лісо(чку)?

Ой, так же мєні та й у лісочку,
Як тій дівчині же й у мачу(хи).

Шо пізно ляже та рано встане,
Та як й устане же та й запла(че).

Ой, недобра моя та й годинонька,
Шо в мене ненька й не рідне(нька).

Шо в мене ненька та нерідненька,
Й а в мене головка й не гладе(нька).

Зайчику, та баранчику, куди схоч, перескоч,
рутки-м'ятки не толоч!

Ой, ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Цитьте, гулі, не гудіте,
Спить Марійка, й не збудіте.

Ой посаджу рожу над водою,
Чи не піде дощик стороною?
Та на мою рожу й червоную,
Та на мій хрещатій барвіночок,
Та на мій запашний василечок,
То щоб моя рожа і червоніла,
Й а щоб я молода і молоділа,
Та на мою косу і русявую,
Та на моє лечко і білесеньке,
Та на моє слово і вірнесеньке.

Ой у світі являється нова новина,
Що спородила Діва Марія Божого сина. (двічі)

Вона його іспородила у малім тілі,
Царю вишній, Боже безсмертний, родився з Діви. (двічі)

Й а ви жи, діви, звеселіться, земле, й до віку,
Боже, вознеси жи, та й на небеси по чоловіку. (двічі)

Надаряйте христіянам много житія,
На цім світі немного жити, мале житія. (двічі)

Ой у полі й а криниченька же
Ой на чотирі же зво(ди).

На чотирі зводи.
Ой там напували а три козаки же
Ой воронії ко(ні).

Воронії коні.
Та й ісписали, ой змалювали же,
А й дівці чорнії же бро(ви).

Дівці чорні брови.
Один пише та й на бумазі же,
А другий на кита(йці).

Другий на китайці.
А третий каже: "Та передайте же,
Ой дівчині-коха(нці).

Дівчині-коханці.
Нехай вона знає же,
Та й з другим не гуля(є).

3 другим не гуляє.
Ой нехай вона чує же,
З другим не ночу(є)".

Кукуріку, півнику,
Сів на повівнику,
Стару бабку не бив,
Стой, бабко, не тікай,
Моїх синів не лякай,
Мої сини красні,
Поїхали в маслі,
Батька шукати,
Батько - вальошник,
Син - веретьошник,
Мати - ткаля,
Дочка - Наталя!

Кукуріку, півнику, гайда,
Яка в тебе дівчина гарна!
І хліб пече,
І хрін товче,
І капусту полива,
І на Гриця погляда!

Іде Гриць з вечорниць
Темненької ночі,
Сидить сова на бережку,
Витріщила очі.
Гриць на неї "гиля, гиля" -
Вона й полетіла,
Якби в Гриця не палюшка,
Гриця сова б з'їла.

Ой на горі гречка (двічі)
Ой біло процвіта(є).

Ой біло процвітає (двічі)
А все просить-блага(є):

"Ой оддай мене, ненько, (двічі)
А в чужу дереве(ньку).

А в чужу деревеньку, (двічі)
А в велику сіме(йку).

Ой де високі хати, (двічі)
Ой де люди бага(ті).

Ой туди б я летіла, (двічі)
Ой де багато ді(ла).

Ділечко б робила, (двічі)
Ой свекрусі годи(ла).

Ой свекрусі годила. (двічі)
Часто в гості б ходи(ла)".

А вже місяць проходить, (двічі)
Дочка в гості не хо(дить).

А другий наступає, (двічі)
Дочки в гості нема(є).

"Ой запрягай, сину, (двічі)
Ой сивую коби(лу).

Та поїдем, сину, (двічі)
До дочки у го(сті).

Ой доїзжають до двору, (двічі)
Зять по двору хо(дить).

Зять по двору ходить, (двічі)
Ой сірі гуси го(нить).

Ой сірі гуси гонить, (двічі)
Ой білі ручки ло(мить).

"Ой зятю ж мій, зятю, (двічі)
А де ж моя дити(на).

А моя ж дитина, (двічі)
А твоя дружи(на)?"

"А що твоя дитина, (двічі)
А моя дружи(на).

Ой лежить в кімнаті (двічі)
На новій крова(ті).

А вже п'ята неділя, (двічі)
Як пила та ї(ла).

А третяя нічка, (двічі)
Не згасає сві(чка)".

Як піду я до батенька попрошуся,
Чи не пустить мене батько погулять?
Я сам, доню, не піду, і тебе не пущу,
Через село вода ллється,
А на морі хвиля в’ється,
А в долині роса впала,
Там дівчата б’ють Купала на Йван!

Купався Йван, довелося й нам,
Купався Мусій, довелося й усім,
Купала на Йван!

Купалочка, де твоя дочка,
Сидить у садочку, вишива сорочку,
Тонкою біллю на Святу неділю,
Купала на Йван!

Ой орав мій миленький од льоду до льоду,
Та й виорав мій миленький облуг на квасо(лю).

Посадила квасоленьку та їду додому,
Заглянула у шиночок, а милий з кумо(ю).

Хіба ж тобі, кума моя, нема дома діла,
Шо ти з моїм чоловіком в шиночку засі(ла).

Приходжу я до дому, в мене в печі дрова,
Сюди-туди повернулась — вечеря гото(ва).

Насипала вечеряти, положила ложки,
Сама сіла вечеряти, поплакала тро(шки).