Цифровий архів фольклору

А в нас хлопці модні, модні,
По три дня сидять голодні,
А ми сумочку сошйом,
Хлопців по миру пошльом.

Іван носе, Петро просе,
Митя в сумочку кладе,
А Василь же, як найменший,
Од собачки проведе.

Пішла жінка на базар соли купити,
Я й за ціп та на піч хліба молотити. (двічі)

Ударю, не вдарю, на шлях поглядаю,
Усі жінки з базарю йдут, моєї немає. (двічі)

Трошки перегодом, іде огородом,
Шатається, хитається, за коляки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Хай тебе, чоловіче, та й напала трясця,
Як піду я на базар, нема мені щастя! (двічі)

Соли не купила, пшоно загубила,
Із хорошим чоловіком в шинок заблудила. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, шо я дуже п’яна,
Розпитайся людей, ні разу не впала! (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, за шо напилася,
Моя курочка знеслась, я яєчка продала, напилася! (двічі)

Як у саду, так і в лісі,
Як у саду, так і в лісі,
Широкий лист на орісі,
Широкий лист на орі(сі).

А ще ширший на дубочку,
А ще ширший на дубочку,
Кличе ж голуб голубочку,
Кличе ж голуб голубо(чку).

А він кличе, та й не свою,
А він кличе, та й не свою,
Прийди ж, серце, поцелую,
Прийди ж, серце, поцелу(ю).

Нащо чужу цілувати,
Нащо чужу цілувати,
Серцю жалю завдвати,
Серцю жалю завдава(ти)?

Й не завдавай серцю жадю,
Й не завдавай серцю жалю,
Бо я й у чужому краю,
Бо я й у чужому кра(ю).

Старша дружка коса,
Наїлася проса,
Сюди-туди повертаїться,
З неї просо висипаї(ться).

Дівка на Купала на вогонь скакала,
Як була нечиста, то чистою стала,
Цур йому, пек йому, нечистому тому,
Пропалю сорочку, як піду додому! (двічі)

Тобі, мати, не журитися,

Тобі, мати, не журитися,
Тобі, мати, веселитися,
Тобі, мати, хатки не мести,
Тобі, мати, порядок ве(сти).

Як топила - так топитимеш,
Як варила - та й варити(меш).

Аби ж тая слава,
Що невістка ста(ла)!

Куй, куй, чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подаси молотка,
Не підкую чобітка.

Криничка, криничка,
Холодна водичка,
Криничка, криничка,
Тепленька водичка.
Тьфу, тьфу, тьфу!

Із-за гори сонце сяє,
Козак коника сідлає (ж),
А дівчина горко плаче.

Та дівчина горко плаче:
"Не їдь, серце, козаче,
Ой я й умру за тобою.

Та бо я ж умру за тобою,
За твоєю красотою,
Молоденький козаченько".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А де будем ночувати?".

"Та єсть у полі скирта сіна,
А то ж наша постіль біла,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А шо будем вечеряти?".

"Та шо я буду їсти булку,
А ти, дівко, думай думку,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А чим будем укриваться?".

"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонька".

Бігла теличка,
Через березничка,
Та в дядьків двір,
Дай, дядьку, пиріг,
Як не даси пирога,
Возьму вола за рога,
Та поведу на торжок,
Та продам за сажок,
Та й куплю пиріжок!

Час додому, час, час і пора,
Буде мене мати бити,
Та нікому боронити,
Час додому, час, час, час, час,
Час додому, час.

Додому іду, як риба пливу,
А за мною, молодою,
Сім кіп хлопців чередою,
Цимбалочки пнут, пнут, пнут, пнут,
Цимбалочки пнут.

А на ті Меланки та щедрі подарки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й сів Христос та й вечеряти,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й прийшла к ньому та й Божая мати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й дай, сину, та й золоті ключі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й одомкнути та й праведні душі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й одну душу та й не випустили,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й налаяла отца та ще й неньку,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й не лаяла тільки подумала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Сидів Ісус Христос та й на покуті,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Прийшла к йому та Божая Мати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Ой, на ж тобі, синку, ключі золотії,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та випусти, синку, всі грєшниї душі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Тільки не випусти одну грішну душу,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

У п'ятницю рано та й проспівала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

(А в неділю рано поснідала,
А в Великий піст – прострибала,
А ще більше нагрішила – отця, неньку та й налаяла,
Не налаяла – тільки подумала,
Тільки подумала – та й то согрішила).

А в нашого пана серед двору древо,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А на тому древі сизокрилий орлик,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А під тим же древом молодий Іванко,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Ружжо заряжає, в орлика стріляє,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Ой, не стріляй, молодий Іванку,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А я же тобі у пригоді стану,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Ой як будеш ти женитися,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Та й буде на тебе сніг і метелиця,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Сніг і метелиця, ще й ожеледиця,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А в цім домі як у раю,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут хазяїн, як виноград,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А хазяйка, як панянка,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тут діточки, як квіточки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Вечір добрий, давайте дохід добрий!

(фрагмент)
Ой братіку та й ріднесенький,

Ой братіку та й ріднесенький,
Снився мені сон милесе(нький).

Снився мені сон милесенький,

Снився мені сон милесенький,
Чорним шовком двір обнесений.

Чорним шовком двір обнесений,
Калиною…

Ой журавко, журавко,
Ой журавко, журавко,
Чого крячиш щоранку?

Ой як мені не кричать,
Ой як мені не кричать,
Як високо вилітать?

(Ой високо, високо,
Клен-дерево широко.

В клен-дерева листя є,
Десь у мене мати є.

Десь у мене мати є,
Вона ж мене згадує.

Вона мене згадує, (двічі)
Як вечерять сідає.

Як вечерять сідає,
Та й ложечки щитає.

Одна лишня ложечка є,
Десь у мене дитя є.

Десь у мене дитя є.
На чужині страдає.

Одбилося од роду,
Як той камінь у воду.

Не дай Боже заболіть,
Та нікому пожаліть.

Не дай Боже помирать,
Та нікому поховать.)

Т

В чистім полі плужок ходив,
А за плужком Бог з батіжком,
Пречіста Мати їсти носила, Бога просила:
«Щоб родили колосочки,
Шоб давали пиріжечки»!