Головна
Ой журавко, журавко

Ой журавко, журавко

Назва	Ой журавко, журавко
Жанр	Строкові
Мотив	Нещаслива доля, Розлука, Чужина
Дата запису	27 лип. 2011 р.
Місце запису	смт Котельва, Котелевський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Горобець Г. Г. (1938)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Галина Лук'янець
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой журавко, журавко,
Ой журавко, журавко,
Чого крячиш щоранку?

Ой як мені не кричать,
Ой як мені не кричать,
Як високо вилітать?

(Ой високо, високо,
Клен-дерево широко.

В клен-дерева листя є,
Десь у мене мати є.

Десь у мене мати є,
Вона ж мене згадує.

Вона мене згадує, (двічі)
Як вечерять сідає.

Як вечерять сідає,
Та й ложечки щитає.

Одна лишня ложечка є,
Десь у мене дитя є.

Десь у мене дитя є.
На чужині страдає.

Одбилося од роду,
Як той камінь у воду.

Не дай Боже заболіть,
Та нікому пожаліть.

Не дай Боже помирать,
Та нікому поховать.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:30 100	Ой журавко, журавко	Строкові	с. Лютенські Будища, Зіньківський район	02:30	Ой журавко, журавко, Ой журавко, журавко, Чого кричиш та й щоранку? Ой як мені не кричать, Ой як мені не кричать, Як високо та й вилітать? Ой високо, високо, Ой високо, та й високо, Клен-дерево та й од води. Клен-дерево од води, Як листячко ой опаде, За водою та й попливе. Тоді ненька згадає, Тоді ненька згадає, Як обідать та й сідає. Одна лишня ложечка, Одна лишня та й ложечка, Та й десь моя та й донечка. Одбилася од роду, Одбилася од роду, Як той камінь у воду. Упав камінь та й лежить, Упав камінь та й лежить, На чужбині гірко жить.
0:00 03:19 100	Ой матінко-зірко, як у строку гірко	Строкові	м. Ізюм, Ізюмський район	03:19	Ой матінко-зірко, як у строку гірко, Куди хилять, то й хилюся, бо я всих бою(ся). (двічі) Ой матінко-пава, тепер я пропала, Що ти мене туди дала, де я не бува(ла). Ой матінко моя, тепер я не твоя, Хіба ж тоді твоя буду, як строку добу(ду) .(двічі) Ой вийду на гору та й гукну додому, Вари, мати, вечеряти та й на мою до(лю).(двічі) Варила, варила, небагато трошки, Нема ж тобі, моя доню, ні миски, ні ло(жки). (двічі) Ой матінко-зоре, яке мені горе, Не доїсти, не допити, ні сісти спочи(ти). (двічі)
0:00 06:27 100	Ой у неділю рано синє море грало	Строкові	с. Клюшниківка, Миргородський район	06:27	Ой у неділю рано синє море грало, Ой виряжала мати дочку в чужу стороно(чку). В чужу стороночку, між чужії люди: "Ой хто ж тебе, дитя моє, там жаліти бу(де)?". "Пожаліють, ненько моя, та й чужії люди, Робитиму, годитиму, добре мені бу(де). Ой робила, робила, робота немила, Кажуть люди ше й говорять: "Сирота ліни(ва)". Ой ти думаєш, ненько моя, шо я тут паную, Прийди, ненько, подивися, як я тут горю(ю). Ти думаєш, ненько моя, шо я тут не плачу, За дрібними слізоньками стежечки не ба(чу). Ой зорву я з рожі квітку та й пущу на воду, Пливи-пливи з рози квітка аж до мого ро(ду). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться, Ждала, ждала мати дочку та й стала жури(ться). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала потопати, Ждала, ждала мати дочку, стала помира(ти). Розлилися води на чотирі броди, Приїзжає дочка в гості через чотири го(ди). Старша доїзжає менша зустрічає: "Чи ти чула, моя сестро, в нас неньки нема(є)". "Ой чого ж ти, сестро моя, письом не писала, Поки ненька ріднесенька в постелі лежа(ла)?". "Ой того ж я, моя сестро, письом не писала, Шо в тій чужій сторононьці та й не горюва(ла)". "А я б тоскувала-перетоскувала, Ой може б я свою неньку в постелі заста(ла). Не застала б я в постелі, застала б на лавці, Розказала б своє горе своїй рідній ма(мці)!".