Як у саду, так і в лісі

Як у саду, так і в лісі,
Як у саду, так і в лісі,
Широкий лист на орісі,
Широкий лист на орі(сі).


А ще ширший на дубочку,
А ще ширший на дубочку,
Кличе ж голуб голубочку,
Кличе ж голуб голубо(чку).


А він кличе, та й не свою,
А він кличе, та й не свою,
Прийди ж, серце, поцелую,
Прийди ж, серце, поцелу(ю).


Нащо чужу цілувати,
Нащо чужу цілувати,
Серцю жалю завдвати,
Серцю жалю завдава(ти)?


Й не завдавай серцю жадю,
Й не завдавай серцю жалю,
Бо я й у чужому краю,
Бо я й у чужому кра(ю).

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:00
100
По той бік гора, по той бік друга
Пісні з особистого та родинного життя
с. Добропілля, Валківський район02:00

По той бік гора, по той бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то ж не зоря, ой то ж не ясна,
Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла. (двічі)

Дівчино моя, напій же коня ,
Із глибокої, .нової криниці з повного відра. (двічі)


0:00 03:07
100
І дощик іде, по долині лине
Пісні з особистого та родинного життя
с. Добропілля, Валківський район03:07

І дощик іде, по долині лине,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі)

Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (двічі)

Так не велить батько, ще й й уся родина,
Ой дівчино ти моя, личко, як калина. (двічі),

Личко як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. (двічі)

І націлувався, і намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (двічі)

Нема в саду соловʼя, нема щебетання,
Нема милого мого, й не миле гуляння. (двічі)

0:00 06:53
100
Сидів голуб на берьозі
Пісні з особистого та родинного життя
с. Вʼязова, Краснокутський район06:53

Сидів голуб на берьозі,
А мой милой на конє,
Ой помер, помер мой мильонок,
В чужой, дальньой сторонє.


В чужой дальньой сторонє, ох,
Не журися же, моя мила,
Не здихай так тяжело.


Не здихай так тяжело,
Ох і як же тобі дружка й жалко,
Забувай січас його.


Забувай січас його,
Ох і я дружка не забуду,
Пока скроються мої глаза.


Пока скроються ж мої глаза,
Ох і серце кров'ю же оболлється,
Грудь сов'яне ж як трава.


Грудь сов'яне й як трава,
Грудь сов'яне ж, ще й посохне,
Не розцвєтєт нєкогда.


Не розцвєтєт нєкогда,
Ох і я по кладвищі гуляла,
Не боялася ж нічєго.


Не боялася нічєго,
Ох і а чого мнє здєсь бояться,
Здєсь мой милой схороньон.


Здєсь мой милой схороньон,
Ох і на йом памятнік тяжолой,
В дев’яносто ж сємь пудов.
(Ще й облито серебром.)


В дев’яносто ж сємь пудов,