Цифровий архів фольклору

Не йдіть, молодиці,

Не йдіть, молодиці,
До нас гільця вити,
Ми ізів’ємо сами,
Попід небесами,
Попід хмарочками,
З чорними галочка(ми).

Як отдаєш, моя матінко, мене й молоду,
То й дай мені зозуленьку луговую.

Ой, нащо тобі, дитя моє, зозуля й така,
Єсть у тебе, молодої, свекруха лиха.

Ой вона сама рано встане, тебе й не збуде,
Й до сусіди, коли піде, та й обсуде.

Ой, сяка-така невісточка, не хоче й робить,
Ні ложечок, ні мисочок не хоче помить.

Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви міні,
А за тії чоботи, що зять дав,
І за ції чоботи дочку взяв.

Ой рано, рано кури запили,
Ой дай Боже,
Ой рано, рано кури запили,
Святий вечір!

Та ще й раніше Іванко й устав,
Ой дай Боже,
Іще раніше Іванко й устав,
Святий вечір!

Та Іванко устав, кудерьки зчесав,
Ой дай Боже,
Іванко й устав, кудерьки зчесав,
Святий вечір!

....................., лучком забряжчав,
Святий вечір!

Вставайте, браття, коней сідлайте
Коней сідлайте, в поле поняйте.
А я ж там найшов коня в дереві,
Коня в дереві, дівку в теремі.
В золотому вінку, з красними лєнтами з бузувєртами.

Вже й Галина та й на відході,

Вже й Галина та й на відході,
Посадила оріх у горо(ді).

Рости, рости, мій орішечку,

Рости, рости, мій орішечку,
Самій неньці на утіше(чку).

Рости, рости, та й укоренися,

Рости, рости, та й укоренися,
А ти, ненько, не плач, не жури(ся).

Ой красна, рясна колинонька в лузі
Ой дай Боже,
Ой красна, рясна колинонька в лузі,
Святий ве(чір)!

А ще красніша у Миколи дочка,
Ой дай Боже.
А ще красніша у Миколи дочка,
Святий ве(чір)!

В Миколи дочка, дівка Апроська,
Ой дай Боже,
В Миколи дочка, дівка й Апроська.
Святий ве(чір)!

Та по двору ішла, як зоря зойшла,
Ой дай Боже,
По двору ішла, як зоря зійшла,
Святий ве(чір)!

Та в світлоньку ввійшла - пани вставають,
Ой дай Боже,
В світлоньку ввійшла, пани вставають,
Святий ве(чір)!

Та чи це ж панівна, чи королівна?
Ой дай Боже.
Чи це панівна, чи королівна?
Святий ве(чір)!

Обізвався її рідний батенько,
Ой дай Боже,
Обізвався її рідний батенько,
Святий ве(чір)!

Та це не панівна й не королівна,
Ой дай Боже,
Це не панівна, не королівна,
Святий ве(чір)!

Це моя дочка, дівка Апроська,
Ой дай Боже,
Це ж моя дочка, дівка Апроська,
Святий ве(чір)!

Та й летять галочки у два рядочки,
Зозуля й попере(ду),
Зозуля й попере(ду).

Та й ідуть і дружечки у два рядочки,
Маруся й попере(ду),
Маруся й попере(ду).

Та й усі ж галочки по лужкам сіли,
Зозуля й на кали(ні),
Зозуля й на кали(ні).

Та й усі ж дружечки по лавкам сіли,
Маруся й на поса(ді),
Маруся й на поса(ді).

Та й усі ж галочки защебетали,
Зозуля й закува(ла),
Зозуля й закува(ла).

Та й усі ж дружечки заспівали,
Маруся й заплака(ла),
Маруся й заплака(ла).

З`їхав Василько на гірку,
В його віночок з барвінку,
В його коничок під порошою,
Сам молодчик красото(ю).

Та його тещенька стрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його батенько встрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його Марійка встрічає,
Він кониченька торкає,
Стой, коню, стой, стой підо мною,
Це й перед дружино(ю).

Смородина, та й не ягода,
Й убирала мене дядина,
Й убирала мене дядина.

Пришла ненька та й питається,
Пришла ненька та й питається,
Куди, донько, собирає(сся)?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії та й чужії люди,
Чи між тії та й чужії люди?

Ой там тобі та й горечко буде,
Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровистая.

Та вона ж тобі наровей покаже,
Вона ж тобі правдоньки не скаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).

Ой що зробиш, та вона й переробе,
А що скажеш, та вона й переговоре,
А що скажеш, та й перегово(ре).

Ой сів пугач на могилі, та й крикнув він: "Пугу!"
Ой ще й серце козацькеє а й не збоїться тугу.

Наші шаблі поржавіли, мушкети без курків,
А й ще й серце козацькеє а й не збоїться турків.

Панували на Вкраїні, а тепер не будем,
Того щастя, тії слави повік не забудем!

Наша свашка-неліпашка,
Шишок й не ліпила,
І шишечок не ліпила,
І дружечок не дари(ла).

Тільки одну ізліпила,
Та й ту сама ізлупи(ла)!

Ой, бражечка, бражечка, ой, медова,
Й а з ким я тебе, бражечка, пити буду?

З ким я тебе, бражечка, ой, пити буду,
Без милого дружбонька, без привіту.

Без милого дружбонька, ой, без привіту,
Шо мого миленького дома нєту.

Десь поїхав миленький, ой, в городочок,
За ним, за ним Машенька у слідочок.

Гналась, гналась Машенька, ой, – не догнала,
Ой у саду вишенька виростала.

Гнула, гнула вишеньку, ой, не нагнула,
Упала під вишеньку та й заснула.

(Упала під вишеньку та й заснула,
Як приїхав миленький я й не чула.
Устань, устань, Машенька, пробудися,
Та на мою колясочку подивися.
В мене колясочка не простая,
В мене колясочка золотая.)

Ой добрий вечір,
Ой добрий вечір,
Пан хазяїну.

Пан хазяїну,
Пан хазяїну,
Вставай з постели.

Вставай з постели,
Вставай з постели,
Вимітай двори.

Вимітай двори,
Вимітай двори,
Застилай столи.

Застилай столи,
Застилай столи,
Клади калачі.

Клади калачі,
Клади калачі,
З ярої пшениці.

Буде до тебе,
Буде до тебе
Аж троє гостей.

Аж троє гостей,
Аж троє гостей,
Троє радостей.

Що перший же гость,
Що перший же гость –
Ясне сонечко.

А другий же гость,
А другий же гость –
Ясен місяцю.

А третій же гость,
А третій же гость –
Дрібний дощичок.

Ясне сонечко,
Ясне сонечко,
Чим похвалишся?

Як я ізійду,
Як я ізійду,
Рано в неділю.

............................

Ой, ти, котку Рябку,
Та скопай нам грядку,
Ми насієм квіточок,
Забавляти діточок,
А-а, а-а, а!

Що й на річці, на Йордані, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

Там Пречиста ризи прала, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

А поправши вивісила на ялині, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

Де взялися ж анголята, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрий вечір!

Усі небеса ж розтворились, щедрій вечір!
Щедрій вечір ще й добрій вечір!

Щедрій вечір, щедрій вечір ще й добрій вечір!