Головна
На край села жила вдова

На край села жила вдова

Назва	На край села жила вдова
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Життя вдови, Нещаслива доля, Родинне життя, Розлука, Смерть, Дорога, мандрівка , Інцест
Дата запису	1 серп. 1990 р.
Місце запису	с. Кручик, Богодухівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Євченко Євдокія Тарасівна (невід.) (усього співає 7 осіб)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

На край села жила вдова,
Девʼять синів та й вона імєла. (двічі)

Девʼять синів та й вона імєла,
Дісятую та й дочку Галю. (двічі)

Сини зросли та в розбій пішли,
Дочку Галю та й заміж віддали. (двічі)

Дочку Галю та й заміж дали,
За купчика, за крамарчика. (двічі)

Як поїхали та й крамарювати,
В чистім полі стали ночувати. (двічі)

Щось у лісі вой да зашумєло,
В чистім полі та й загуркотіло. (двічі)

Крамарь каже, що то грім гримить,
Галя каже: «То розбій біжить!»

Як наїхали та розбійники,
Воно того крамаря убили. (двічі)

Вони того крамаря убили,
Сестру Галю та й з собой узяли. (двічі)

Розбійники стали спочивати,
Найменьший брат став Галю питати. (двічі)

Розпитавши, зразу закричали,
«Вставай, браття, що ми наробили! (двічі)

Вставай, браття, що ми наробили!
Сестру Галю та й осиротили!» (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:57 100	Ішла вдова долиною	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	м. Єнакієве, Горлівський район	02:57	Ішла вдова долиною З маленькою дитиною. Сіла вдова спочивати, Мале дитя годувати. Де узялось аж три братця, Аж три братця розбишаки. Один каже: "Вбʼємо вдову!" Другий каже: "Ще й дитину!" Третій каже: "Стойте, братці, Стойте, братці, не вбивайте! Бо це вдова сестра наша, Сестра наша, бурлацькая. Сестра наша бурлацькая, А дитина козацькая!" Ішла вдова долиною З маленькою дитиною.
0:00 03:39 100	Харашо пєсні пєть, пойобєдавши	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кручик, Богодухівський район	03:39	Харашо пєсні пєть пойобєдавши, А я бєдна сирота ше й не завтрикала. Ой дала ж мене мать у чужую сторону, У чужую сторону, й у великую сімʼю. А велика сімʼя вся вечеряти сіда, А мене, молоду, й посилають по воду. А я й по воду йду, як голубка гуду, А з водою я йду – спотикаюся. Щось у хаті гомонить, мати з сином говорить: «Ой ти сину, мій син, чом горілочки не пʼєш? Ой ти сину, ти мій син, чом горічоки не пʼєш? Чом горілочки не пʼєш? Молоду й дівки не бʼєш?» «Ой нашо ж її бить? Вона вміє все робить, І зпекти, і зварить, ще й до мене говорить».
0:00 02:40 100	Затоплю я в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Польова, Дергачівський район	02:40	Затоплю я нову хату сирими дровами, Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі) А мій мілій чорнобривій до другої ходе, Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі) Як приходе він додому, став ножі точити, Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі) «Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину, Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі) «Ой не буду я годити ні одну хвилину, Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі) А сусіди, добрі люди, дали неньці знати, «Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі) «Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила? Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі) «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі) Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує? Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)? Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?