Цифровий архів фольклору

Та й з-за лєсу сонце сяє,
Та й козак коника сідлає,
Ой дівчина горько плаче. (двічі)

Та й а дівчина та й горько плаче:
"Та й не брасай мене, козаче,
Бо я й умру за тобою. (двічі)

Та й не так же я за тобою,
Як за твоєю красотою,
Молодая дівчинонько." (двічі)

Та й питалася дівка парня,
Та й молодого козаченька,
Ой де буде й ночувати. (двічі)

"Та єсть у полі скирта сіна,
А й а то ж наша, то пєріна,
Молодая дівчинонько." (двічі)

Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой чим будем та й вкриватися?". (двічі)

"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонько". (двічі)

Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой що будем вечеряти?". (двічі)

"А я буду їсти булку,
А ти, (дівко), думай думку,
Молодая, та дурная". (двічі)

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Іще хата не метена,
Іще Галя не чесана,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Уже хата заметена,
Уже Галька зачесана,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Шо ти, бабо, наварила?
Шо ти, бабо, напекла?
Неси нам до вікна,
Не щипай, не ламай,
По ціленькому давай!

А грудочку кашки і кільце ковбаски!
Не винесеш ковбасу – я й хату рознесу!

Наша мати на базарі була, (двічі)
Ой, дуб-дубина, на базарі була. (двічі)

Наша мати умивалася, (двічі)
Ой, дуб-дубина, умивалася вона. (двічі)

Рушничком же утиралася, (двічі)
Ой, дуб-дубина, утиралася вона.(двічі)

У заслінку видивлялася, (двічі)
Ой, дуб-дубина, видивлялася вона. (двічі)

Колида, по дорожке шла,
Колида, железку нашла,
Колида, ковалю понесла,
Колида, коваль-ковалечек,
Колида, скуй топорочек,
Колида, на что топор?
Колида, дубы рубить,
Колида, на что дубы?
Колида, мосты мостить,
Колида, на что мосты?
Колида, к трем братцам ходить,
Колида, первый братец,
Колида, Рождество Христово,
Колида, другой братец,
Колида, Василь Косарецкий,
Колида, третий братец,
Колида, Иван Креститель.

Злетів півень на повітку,
І повітку звалив,
І три бабки прибив,
І коника тупака,
І волика третяка.
Сідай, бабо, на барана,
Та поїдемо до пана.
А в нашого пана,
Вербової коліса.
Та поїдем за ліса,
Надеремо лик, лик,
Стоїт баба–бик, бик.
Батько метільник,
Син веретільник,
Дочка пряха,
Мати ткаха,
А Микитко – дивлюся,
Чи не вийде Маруся.
Ой Марусю, Марусю,
Покадич мою душу,
Посажай калачі,
На холодний пічі,
А я вберусь уночі,
Та покраду калачі.
Через пічку тікав,
Каптанину порвав,
Каптанина по коліна,
Ше й іззаді пригоріла,
А я сів, полатав,
Ше й Марусю згадав!

Злетів соловейко та й на віконечко,
Щедрій вечір, добрій вечір!

У світлоньку та заглядає,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Ой, ну ну ну, люлі,
Налетіли гулі,
Стали думать і гадать,
Чим дитинку годувать,
Чи бубличком, чи медком,
Чи кашкою з сахарьком.

Мати сина колихала,
І дня й ночки не доспала,
І думала добрий буде,
І він неньку ж не забуде.

А він виріс ледацюга,
Превеликий волоцюга,
І став неньку проганяти,
І став неньку ж виганяти.

Іди, нене, ти від мене,
Будуть, нене, гості в мене,
У кафтанах і в жупанах,
........................................

А ти, нене, в сірячині
Та в драненькій запасчині.
І пішла ненька хитаючи,
Попід вікон і питаючи,

Ой, де хатка теплесенька,
Де дитина манесенька,
Буду й хатку замітати
І дитинку колихати.

Ой, ненько моя,
Нашо ж ви мене покинули,
Нашо ж ви мене посиротили?
Та до кого ж я буду ходити,
Та кого ж я буду питатись?
Та хто ж мене, моя ненько, порадить,
Та хто ж мене, моя ненько, розпитає?
Та ніхто ж мене так не пожаліє,
Як жаліла ж моя…