Та й з-за лєсу сонце сяє
| Назва | Та й з-за лєсу сонце сяє |
|---|---|
| Жанр | Козацькі |
| Дата запису | 17 бер. 1987 р. |
| Місце запису | с. Олександрівка, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Білокудря Є.Д. (1928), Дижиченко Є.П. (1920), Євдокимова О.М. (1933), Жигилій Н.Ф. (1926), Зайрагна О.М. (1933), Клименко А.І. (1928), Котелевець Ф.О. (невід.), Кузнєцова М.П. (1937), Новосел А.Г. (1922), Новосел А.І. (1915) |
| Збирачi | Віра Осадча |
| Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Та й з-за лєсу сонце сяє,
Та й козак коника сідлає,
Ой дівчина горько плаче. (двічі)
Та й а дівчина та й горько плаче:
"Та й не брасай мене, козаче,
Бо я й умру за тобою. (двічі)
Та й не так же я за тобою,
Як за твоєю красотою,
Молодая дівчинонько." (двічі)
Та й питалася дівка парня,
Та й молодого козаченька,
Ой де буде й ночувати. (двічі)
"Та єсть у полі скирта сіна,
А й а то ж наша, то пєріна,
Молодая дівчинонько." (двічі)
Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой чим будем та й вкриватися?". (двічі)
"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонько". (двічі)
Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой що будем вечеряти?". (двічі)
"А я буду їсти булку,
А ти, (дівко), думай думку,
Молодая, та дурная". (двічі)
