Головна
У полі могила з вітром говорила (гурт)

У полі могила з вітром говорила (гурт)

Назва	У полі могила з вітром говорила (гурт)
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Крижанівська Євдокія Андріївна (1930), Непокрита Ганна Олексіївна (1940), Непокрита Марія Трохимівна (1929), Удянська Катерина Максимівна (1923), Удянська Тетяна Трохимівна (1929)
Збирачi	Галина Лук'янець, Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

У полі могила з вітром говорила,
Повій вітре буйнесенький, щоб я не чорніла. (двічі)

Щоб я не чорніла, щоб я й не марніла,
Щоб по мені травка росла, росла, зеленіла. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 01:16 100	Ой у саду суха вишня (гурт)	Пісні з особистого та родинного життя	с. Польова, Дергачівський район	01:16	Ой у саду, Ой у саду суха вишня, Там дівчина заміж ви(йшла). Там дівчина, Там дівчина заміж вийшла, Красивая й молода(я). Красивая, Красивая й молодая, Осталася й удово(ю). Осталася, Осталася й удовою, Ще й з малою дитино(ю). Ще й з малою, Ще й з малою дитиною, Сіла вдова спочива(ти).
0:00 03:19 100	Вийду я на гору, гляну на долину	Пісні з особистого та родинного життя	с. Польова, Дергачівський район	03:19	Вийду я на гору, гляну на долину, Долина широка, калина висока, й аж додолу гілля гнеться. (двічі) Під тою калиною стояв козак з дівчиною, Дівчина стояла, тихенько ридала, свою долю проклинала. (двічі) Якби я була знала, не йшла заміж та гуляла, У рідного батька, у рідної неньки як маківка процвітала. (двічі)
0:00 02:24 100	Ой не жаль міні та й ні на кого	Пісні з особистого та родинного життя	с. Польова, Дергачівський район	02:24	Ой не жаль міні та й ні на кого, Тільки жаль міні на отца своєго. На й отца своєго, ще й на родного, Оженив мєня малолєтнього. Малолєтнього, малоумного, Та й взяв жінку не до любови. Не до любови, не до розмови, Ні снопа звʼязать, ні слова сказать. Ні снопа звʼязать, ні слова сказать, Сніп ізвʼяжеться, він розвʼяжеться. Слово скажеться - не наравіться. Та й і пішов же він у Китай-город, Та й купив же він корабель новий. Корабель, корабель за сто двадцать рублєй, За сто двацать рублєй ще й з польтіною. За сто двадцать рублєй ще й з польтиною, Посадив жінку ще й з дитиною. Корабель пливе, а вода реве, А ворон краче, а дитя плаче.