Цифровий архів фольклору

Канарейка моя, й канарейка же,
Канареєчка же ти моя.

Канареєчка ж моя,
Й почему ж ти, моя й канарейка же,
Не втішаєш солов’я?

Не втішаєш солов’я,
Ой рада б я його й утішати же,
Так недоленька же та й моя.

Всі садочки зеленіють, одна же суха слива. (двічі)

Всі дівчата заміж ідуть, а я й не щаслива. (двічі)

Як зірву я з рожі квітку, та й пущу на воду. (двічі)

Пливи, пливи, з рожі квітка та й до мого роду. (двічі)

Пливла, пливла з рожі квітка та й на поріг стала. (двічі)

Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі)

Плачте, очі, плачте, карі, така ваша доля. (двічі)

Полюбила миленького, при місяці стоя.(двічі)

З Рожеством Христовим! Ангел пралітєл!
Он лєтєл по нєбу, людям пєсню пєл:
"Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!
Всє людє, лікуйте, нинє торжествуйте
В день Христово Рождєство!

Я лєчу од Бога, вєсточку приньос:
У Бога в вєртєпє радився Христос!
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.
Скорєй паспішайте, младєнца встрічайте
Новорождєннаго.

Пастухі вслихалі - преждє всєх прийшли,
У Бога в вєртєпі младєнца найшли -
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.
Стояли, ридали, Христа прославляли
І Матєр єго.

Волхви увідалі ясную звізду,
Прийшли поклониться Богу і Царю.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.
Христа прославляли, Царю дари дали -
Злато, смирно и лєван.

А Ірод мятєжний за Христа узнав,
Он ізбіть младєнцов воїнов послав:
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил.
Всєх дітей ізбили, мєчі претупили,
А Христос в Єгиптє бил".

Здвигнулися лави,
Здвигнулися лави,
Як сіли роззяви,
Ще й дужче здвигнуться,
Як пива нап`ю(ться).

Катя, Катерина, купечеська й доч,
Ой вона ж прогуляла всю тьомную ноч.

Вона прогуляла всю тьомную ноч,
Та й ложилася спати на бєлу й кровать.

Ложилася спати на бєлу й кровать,
Ай пройшли пароходи, вже їх не видать.

Ой давно-давно я в батька була,
Вже ж та стежечка та й терном заросла.

Ой терном, глодом, ще й шипшиною,
Я в батька була же ще й дівчиною.

Я в батька була, як рожа цвіла,
Свекруха стала, як рожа в'яла.

Ой лечу, лечу через Гадячу,
Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.

Ой зійшов, зійшов місяць, а ще й ясна зоря,
Просвітив доріженьку, ой де живе вдова (двічі).

Ой де живе вдова,
А й у тії вдовушки а й дочєрь молода (двічі).

А й дочєрь молода,
А й по світлоньці ж ходить, ой чеше волоса (двічі)

(Голубою лєнтою перев'язує,
Сестрицям-подружкам переказує.

Сестриці-подружки, кайтесь по мені,
Та й не довіряйтесь козаченькові.

Що у козака ласки, як на морі ряски,
А й дівчини гуму, як на морі шуму.)

Ой під калиною трава схилилася,
Молода дівчина та й зажурилася. - двічі

"Ой ти, дівчинонько, ой зарученая,
Ой через кого ж ти та й засмученая?" - двічі

"Кохала милого, кохала довгий час,
Війна почалася та й розлучила нас". - двічі

Ой під калиною трава схилилася,
Молода дівчина з милим простилася. - двічі

"Вернись, мій соколе, будь мужнім у бою,
Героєм жду тебе та з перемогою". - двічі

Прощай, дівчинонько, серце коханеє,
Прощайте, кучері, личко рум’янеє".- двічі

Котику сіренький,
Не лізь на колодку,
Розіб'єш головку,
Та буде боліти,
Та буде щеміти,
Нічим завертіти,
Треба купить шовку,
Завертіть головку.
А-а, а-а, а-а, а!

Ой тихий Дунай, та тихий Дунай а й бережечки зносить,
Та молоденький та й козаченько командіра просить. (двічі).

Ой командіру, а рідний брате, а й одпусти додому
Та й скучила, та й змарніла дівчина за мною.

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой щасливая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

Куди вони йдуть, там гори гудуть,
Ой під білою та березою отамана ждуть. (двічі)

Від поля до поля виросла тополя,
Ой скажи, дівчино, коли будеш моя? (двічі)

Пощитай, козаче, всі зорі на небі,
Як перещитаєш, вийду ж я за тебе. (двічі)

Ой як тяжко, важко ті зорі щитати,
А ше тяжче, важче любов забувати. (двічі)

Коло млина, коло броду,
Ой коло млина, коло броду,
Ой два голуби пили во(ду).

Вони пили, гуркотіли,
Ой вони пили, гуркотіли,
Ой стрепенулись, полеті(ли).

Крилечками стрепенулись,
Ой крилечками стрепенулись,
Ой про кохання спом'яну(ли).

Як ми колись кохалися,
Ой як ми колись кохалися,
.......

(Тому горе, хто кохає,
З стремен ніжок не виймає).

Ой думай, думай та й Марійко,
Думай та й гадай.

Думай та й гадай,
Та й брести тобі дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Та й перебрела дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Та й перенесла дві славоньки,
А поговору (?) ні.