Ревуть, стогнуть гори-хвилі

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:11
100
Ой у полі верба
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Піски-Радьківські, Борівський район04:11

Ой у полі верба, під вербою вода,
Там дівчина воду й набирала, гарная, молода. (двічі)

А козак до води, а дівча від води,
Зажди, зажди, молода дівчино, дай коню води. (двічі)

Невеликий ти пан, та напій коня сам,
Ранняя роса, а я стою боса, ніженькам холодно. (двічі)

А я скину опанчу та й ніжки завʼю,
Ой, дай боже, неділі діждати, чобіточки куплю. (двічі)

Не купуй ти мені, а купуй сам собі,
Єсть у мене рідній батько й мати, та куплять мені. (двічі)

Ой, дівчино моя, та й сідай на коня,
Та й поїдем у чистеє поле, до мого й двора. (двічі)

А у тебе нема ні кола, ні двора,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла. (двічі)

0:00 03:06
100
Із-за гори сонце сяє
Козацькі
с. Клюшниківка, Миргородський район03:06

Із-за гори сонце сяє,
Козак коника сідлає (ж),
А дівчина горко плаче.

Та дівчина горко плаче:
"Не їдь, серце, козаче,
Ой я й умру за тобою.

Та бо я ж умру за тобою,
За твоєю красотою,
Молоденький козаченько".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А де будем ночувати?".

"Та єсть у полі скирта сіна,
А то ж наша постіль біла,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А шо будем вечеряти?".

"Та шо я буду їсти булку,
А ти, дівко, думай думку,
Молодая дівчинонька".

Та питалася дівка красна
Молодого козаченька:
"А чим будем укриваться?".

"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонька".

0:00 04:36
100
Як піду же я та й вулицею
Весільні
с. Яковенкове, Балаклійський район04:36

Як піду же я та й вулицею,
Як піду я та й вулицею,
Вулицею та й широко(ю).

Вулицею ж та й широкою,
Вулицею ж та й широкою,
Широкою ж та й далеко(ю). ]

Широкою ж та й далекою,
Широкою ж та й далекою,
Як стану ж я та й подума(ю).

Як стану я ж та й подумаю,
Як стану ж я та й подумаю,
Шо про мене та й люди ж гово(рять).

Шо про мене ж та й люди говорять,
Шо про мене та й люди ж говорять,
Вони ж мого та й свекорка ж су(дять).

Та й вони ж мого й та й свекорка й судять,
Вони ж мого й та й свекорка ж судять,
Ой ви, люди, ж ви міні ж дивні(ї).

Ой ви люди ж ви міні дивнії,
Ой ви, люди ж, ви мені ж дивнії,
Чом ви міні ж давно не сказа(ли)?

Чом ви міні ж давно не сказали,
Чом ви міні ж давно не сказали,
Як я була ж не заруче(на)?