Цифровий архів фольклору

Зайчику, та баранчику, куди схоч, перескоч,
рутки-м'ятки не толоч!

Прощай, прощай та й Наташа, та й уже ми йдемо,
Та й ми ж твоє ж та дівування ой собі беремо.

Та й собі ж беремо,
Та беріть, беріть і та подружки мої, та й гуляйте.

Та й гуляйте,
Та й а про мене жи та молоденьку та згадайте.

За річкою Дунайцем
Та й за річкою Ду…, ой Дунайцем
Та стоїть дєвка же з мо…, ой з молодцем.

Стоїть дівка з молодцем
Та й стоїть дівка з мо…,ой з молодцем,
Та й накрилася же ру…, ой рукавцем.

Накрилася обома
Та й накрилася обо…, ой обома,
А парень дєвку же о…, ой обніма.

Парень девку обніма
Та й парень девку о…, ой обніма,
Та й серденятком на…, ой назива.

«Серденятко ж ти моє
Та серденятко ти, ой ти моє,
Та ой викохав я, ой я тебе.

Ой викохав я тебе
Та ой викохав я, ой я тебе,
Та не для людей - для, ой для себе".

Коту, коту, котів два,
Сірі, білі обидва,
Йдіть до нас ночувать,
Дитятко колихать,
У нас хатка тепленька,
Й дитятко маленьке,
Е-е, е-е, е!

Татарин, братік, татарин,
Та продав сестрицю задаром,
Та за повненької чарочки,
Та за біленькії шишо(чки).

А я в карточки не граю, а я водочки не п’ю,
Записали й у солдати в дев’яностому году. (двічі)

Записали ще й забрали, посадили за столом,
Стрижуть мої русі кудрі ще й сміються надо мной. (двічі)

Не стрижите й обождіте, поки мать моя прийде,
Вона мої русі кудрі на споминок забере. (двічі)

(Не стрижите, обождіте, поки милая прийде,
Вона мої русі кудрі сльозоньками обіллє.)

Коту, коту, коту,
Не лізь на колоду,
Бо розб’єш голову,
Буде вона боліти,
Нічим буде заверті(ти),
Була одна хустина,
Та й ту вкрала дівчина,
На куколки порвала,
Діткам пороздавала,
Е-е, е-е, е!

Світилочка пишна,

Світилочка пишна,
Як у саду весна,
Сім день не вмивалась,
Бо води боялась.

Ой, ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Цитьте, гулі, не гудіте,
Спить Марійка, й не збудіте.

Та мій же ти, братічок, та мій же ти, дорогий,
Та мій же ти, братічок, золотий!
Та звідкіля тебе виглядати,
Та відкіля ж я буду дожидати?
Та заростуть і стежечки, і дорожки,
Та де твої худенькі ходили ножки.

Люлі, люлі, люлечки,
Шовковенькі вервечки,
Мальовані бильця,
Підем до Кирильця,
Шо Кирилець робить?
Черевички кроїть,
Писаночки пише,
Дитину колише,
А-а, а!

Ех як учора ой да з вечірочка
Ой да бил прохладний ой да й вечірок.
Ой да там гуляли ой да двє дєвчонки,
Ой да между ними старичок.

Ех там гуляли ой да дві дєвчонки,
Ой, да между ними старий старичок,
Та приглашали дєвки старикашку,
Ой, да з сабой пєсєньку сіграть.

Ех приглашали дєвки старикашку,
Ой да з сабой пєсеєньку сиграть,
Та й одна дєвка ой да шельма била,
Становила зеркало ж в акно.

Ех одна дєвка ой да шельма била,
Становила зеркало ж в акно,
Та старик зеркала іспугался,
Ой да покотілся оттоль й прочь.

Куди, донько, собираєсся жи?

Куди, донько, собираєсся,
Що так рано наряжає(сся)?

Чи між турки, чи між татари?

Чи між турки, чи між татари,
Чи між тії прокляті жанда(рми)?

Ой там гора кременистая ж,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха норовиста(я).

В пічі топлю – та й каже, не ясно,

В пічі топлю – та й каже, не ясно,
Діжу вимісю – каже не прекра(сно).

Діжу місю – каже не прекрасно,

Ложки мию – та й перемиває,
Ложки ж мию – та й перемива(є).

"Ой ви дітки, квіти наші,
Наварю вам горщик каші,
Поїсте ви до смаку!"
Мовить баба у кутку.

"Я щедруха, я гладуха,
В мене донечка-красуха,
Кучерявенький синок,
Як той сизий голубок,
Бабу гріє не кожух,
А веселий, теплий дух!".

Чогось мені тай дрімається,
Конь вороний спотикається.

Пущу коня, коня й на долину жи,
А сам піду(ляжу) спати на часину.

Ой спав - не спав ні час, ні годину,
Пришла к йому молода дівчина.

Прийшла к ньому молода дівчина
Та й вирвала кущик травичини.

Та вирвала кущик травичини
Та й мочила в глибоку криницю.

Меланки ходили,
Васильки носили,
Василечку, тату,
Пусти мене в хату,
Я жита не жала,
Золотий хрест держала,
Золоту каділницю носила,
Радуйтеся, люди,
Ось вам празник буде,
Богу свічу ставте,
А нам, маленьким діткам, по бубличку дайте!