Головна
Чогось мені та дрімається

Чогось мені та дрімається

Назва	Чогось мені та дрімається
Жанр	Козацькі
Дата запису	1 лист. 1992 р.
Місце запису	с. Геніївка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Воскобойник Марія Степанівна (1931), Русин Поліна Степанівна (1930), Титаренко Ольга Федорівна (1937), Рибачова Марія Федорівна (1930)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Чогось мені тай дрімається,
Конь вороний спотикається.

Пущу коня, коня й на долину жи,
А сам піду(ляжу) спати на часину.

Ой спав - не спав ні час, ні годину,
Пришла к йому молода дівчина.

Прийшла к ньому молода дівчина
Та й вирвала кущик травичини.

Та вирвала кущик травичини
Та й мочила в глибоку криницю.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:05 100	Раз козак у похід собирався	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Шарівка, Валківський район	04:05	Раз козак у похід собирався, він коня вороного сідлав. - двічі Перед ним же стояла дівчина, він словами її вговоряв. - двічі Ти не плачь, не журися, дівчино, я з тривалого боя повернусь. - двічі І повірила щиро дівчина, все кохання йому віддала. - двічі ........ Як не прийме сирая могила, та й навіки я буду вдова (одна). - двічі
0:00 02:40 100	Ти й орьол, ти й орьол	Козацькі	с. Добропілля, Валківський район	02:40	Ти й орьол, ти й орьол, ти товаришу мой, Ти літаєш високо, ти биваєш далєко. (двічі) Ти літаєш високо, ти биваєш далєко, Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной? (двічі) Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной, Чи не журиться моя дєточка за мной? (двічі) Вона журиться ше й печалиться, За тобою, козаком, побивається. (двічі)
0:00 02:52 100	Над нашою слободою	Козацькі	с. Огіївка, Сахновщинський район	02:52	Над нашою слободою Та росте жито з лободою. Та росте жито з лободою Та пшениченька з осокою. А пшениченька з осокою Та їхав козак дорогою. Та їхав козак дорогою жи Та Вкраїною широкою. Та країною широкою жи Та долиною далекою. Та їхав коник долиною Та й долиною широкою. Та під ним коник зноровився Та й до дівчини запізнився. Та до дівчини, до душечки Та й на пухові подушечки. Та до дівчини Катерини, Та на білиї перини.