Головна
Чогось мені та дрімається

Чогось мені та дрімається

Назва	Чогось мені та дрімається
Жанр	Козацька
Дата запису	1 лист. 1992 р.
Місце запису	с. Геніївка, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Воскобойник Марія Степанівна (1931), Русин Поліна Степанівна (1930), Титаренко Ольга Федорівна (1937), Рибачова Марія Федорівна (1930)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Чогось мені тай дрімається,
Конь вороний спотикається.

Пущу коня, коня й на долину жи,
А сам піду(ляжу) спати на часину.

Ой спав - не спав ні час, ні годину,
Пришла к йому молода дівчина.

Прийшла к ньому молода дівчина
Та й вирвала кущик травичини.

Та вирвала кущик травичини
Та й мочила в глибоку криницю.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:40 100	Ти й орьол, ти й орьол	Козацька	с. Добропілля, Валківський район	02:40	Ти й орьол, ти й орьол, ти товаришу мой, Ти літаєш високо, ти биваєш далєко. (двічі) Ти літаєш високо, ти биваєш далєко, Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной? (двічі) Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной, Чи не журиться моя дєточка за мной? (двічі) Вона журиться ше й печалиться, За тобою, козаком, побивається. (двічі)
0:00 02:17 100	Сохне, в'яне сосононька	Козацька	с. Задонецьке, Зміївський район	02:17	Сохне, в’яне сосононька, сохне, в’яне сосононька, Сохне, в’яне сосононька, плаче-рида дівчино(нька). Вона плаче, ще й ридає, Ввна плаче, ще й ридає, Вона плаче, ще й ридає, на шлях битий погляда(є). Шляхом битим козаки йдут шляхом битим козаки йдут, Шляхом битим козаки йдут, за собою коня ве(дуть). –Ой ти коню сивогривий, ой ти коню сивогривий, Ой ти коню сивогривий, скажи, коню, де мій ми(лий)? –А твій милий за Дунаєм, а твій милий за Дунаєм, А твій милий за Дунаєм, сивих коней напува(є).
0:00 03:51 100	Та й з-за лєсу сонце сяє	Козацька	с. Олександрівка, Валківський район	03:51	Та й з-за лєсу сонце сяє, Та й козак коника сідлає, Ой дівчина горько плаче. (двічі) Та й а дівчина та й горько плаче: "Та й не брасай мене, козаче, Бо я й умру за тобою. (двічі) Та й не так же я за тобою, Як за твоєю красотою, Молодая дівчинонько." (двічі) Та й питалася дівка парня, Та й молодого козаченька, Ой де буде й ночувати. (двічі) "Та єсть у полі скирта сіна, А й а то ж наша, то пєріна, Молодая дівчинонько." (двічі) Та питалася дівка парня, Молодого козаченька: "Ой чим будем та й вкриватися?". (двічі) "Мене вкриє чорна хмара, Тебе вкриє людська слава, Молодая дівчинонько". (двічі) Та питалася дівка парня, Молодого козаченька: "Ой що будем вечеряти?". (двічі) "А я буду їсти булку, А ти, (дівко), думай думку, Молодая, та дурная". (двічі)