Цифровий архів фольклору

Сів Сус Христос та й вечеряти,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Прийшла к йому та й Божая Мати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

Та пропив чоловік помело, жінка – з хати! Що було!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік порося, жінка – кобилу ще й лоша,
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік подушки, жінка – з полу всі дошки!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік індика, жінка – хати триндика,
Нічого пропить!

Запорожці-козаки, годі пить-гуляти,
Годі пить-гуляти,
Іде турок на Вкраїну з нами воювати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Вдаримо з гаківниць, вдаримо з гармати,
Вдаримо з гармати,
А чи пан, чи пропав - двічі не вмирати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Нам поможе Святий Бог ще й Пречиста Мати,
Ще й Пречиста Мати,
А чи пан, чи пропав - двічі не вмирати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Що й не красива,
Правда й не красавіця,
Хто в любові поніма,
Краса й не касається!

Карі глазки спать хотять,
Губки цілуваться,
Кому парочки нема,
Можна ушиваться!

Міня мамінька родила,
На припічку посадила,
Цибулину дала,
Щоб веселая була!

Я любила лінтєнанта,
А потом політрука,
А потом всьо више, више,
Та й дойшло до пастуха!

Льотчик високо літає,
Воздухом питається,
Трицять три імєєт жонок,
Холостой щитається!

Ой мать, моя мать,
На морі утьонка,
На чужой сторонє,
Нажила мільонка!

А мой милий учиться,
Не знаю чево получиться,
Ілі поп, ілі монах,
Ілі куриця в штанах!

Ой ох, не дай Бог,
Одного любить удвох,
Одна сидить обніма,
Друга сльози пролива!

У міня мільонків пʼять,
Слухай ти, буду щитать:
Ваня, Коля, Гриша, Миша,
П'ятого забула як!

Та й сів Христос та й вечеряти,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та прийшла к єму Дєва Марія,
А Дєва Марія, Божа Мати.

Ой, дай, синку,ключі золотії,
Та я й одкрию рай та пекло.

Та я одкрию рай та пекло,
Та й випусти всі праведні душі.

Та й випустю всі праведні душі,
А однієї не випустю.

Та однієї не випустю,
Вона отца і неньку налаяла.

Та отца й неньку налаяла,
Та не лаяла – подумала.

(Як) прилетів соколонько,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Та й заглянув й у світлоньку,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А світлонька не метена,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

А світлонька не метена,
А Маруся не чесана,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Колядин день,
Дайте вдень,
Бо ввечері не прийду,
Бо колядку загублю.
Вечор добрий!
Виносьте дохід довгий!
Не ламайте та ціленький давайте!
Хоть коротенький, дак ситенький!

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Кільце ковбаски,
Грудочку кашки,
Казала мати,
Шоб дали й сала,
А батько сварився,
Шоб не барився,
Коротка свитка й дрижить литка!

Дайте ковбасу, я додому понесу!
А дайте кишку, я отут у вас із затишку з’їм!
(А дайте кишку, з’їм у затишку!)

На Петра хліб пекла,
А на Йвана вибирала,
Іван, Івашенько!

Їхали бояри горою,
Та кликали Марусю з собою,
Ходім, Маруся, із нами,
Дамо тобі цвіточок з перами,
Ти ж того цвіточка не зноси,
Полюби Ваню, не бро(си).

Колядую-дую,
Де ковбасу чую,
А де не чуваю,
Там і не буваю!

Сахарь-махарь, п’ятачок,
Їхав дід, старичок,
Не доїхав до криниці:
«Здрастуйте, молодиці!
В мене жінка, Катерина,
Борщу, каші наварила,
Перднула, затовкла
І з дому втекла!».